За Індексом гендерної чутливості кіровоградські медіа – другі в Україні: результати серпневого моінторингу

28.08.19, 16:00

Такими є дані серпневого гендерного моніторингу журналістських матеріалів десяти місцевих медіа - п'яти газет та п'яти сайтів (ми провели гендерний моніторинг газет «Україна-Центр», «Кіровоградська правда», «Утренний город», «Вечірня газета», «Нова газета» та інтернет-видань «Весь Кіровоград», «Точка доступу», «Гречка», «Новини Кіровоградщини», «ФотоІнформ»).

Літо, звісно, вносить свої корективи у медійну діяльність – багато людей у відпустках, багато журналістів віддає перевагу тому, щоб просто передруковувати релізи замість писати авторські матеріали. Тому знов на перший план виходить роль прес-служб як державних установ, так і силових структур та громадських організацій, котрі розсилають прес-релізи у переважній більшості використовуючи маскулінітиви.

Також на рівень присутності жінок-експерток та жінок-героїнь у публікаціях кропивницьких медіа цього періоду вплинуло призначення на посаду тимчасово виконуючої обов’язки голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Світлани Лобанової. Це вперше в історії Кіровоградської області, нехай навіть тимчасово, головну посаду в області займає жінка. Вона веде наради, вона бере участь у покладанні квітів та врученні нагород на урочистостях, вона коментує резонансі події. І все це відображають медіа.

Втім, дещо залишається без змін. Наприклад, у рубриці «Что я думаю по этому поводу?», яка постійно виходить на шпальтах газети «Україна-Центр», знов опитано п’ятьох експертів, серед яких – жодної жінки. Щодо кількості фемінітивів, газета дещо прогресує, якщо порівнювати із минулим моніторингом. Наприклад, з’явилися терміни «правозащитница», «акторка», «громадська діячка» та «контрабасистка». Натомість редактор у своїй колонці допускає згадування прес-секретарки Президента, без прізвища «…его пресс-секретарь Юля…» Дивно думати, що редактор не знає її прізвища, або не вміє «погуглити» і знайти, отже це – принципова позиція. Під час моніторингу ми не знайшли у газеті жодного згадування чоловіків за таким же принципом «начальником городского управления Сережа», або «переможець «мажоритарки» в окрузі Ігор».

Так само викликає питання зміст та тональність статті «Фрекен Бок, Мэри Поппинс, Арина Родионовна…», в якій акцент зроблено на маму, яку підміняє няня, іноді згадується бабуся, але не батько. Також у статті є цікаве твердженя про те, що «Нянями становятся все женщины, когда у них рождаются детки». До речі, стаття написана у вигляді інтерв’ю з героїнею, яку також названо тільки по імені, без прізвища.

Найменше фемінітивів – нуль, – змогла використати команда тижневика «Вечірня газета». Заступниця міського голови Наталя Дзюба, народна майстриня Зінаїда Андріяшевська, бібліотекарка Оксана Монзалевська, кураторка акції Олександра Пренко та інші експертки і героїні, яких у тижневику вистачає, підписані із використанням маскулінітивів. Героїнь-жінок також у номері за аналізований період дуже мало.

Натомість тижневик «Нова газета» у серпні не використав жодного маскулінітива! Це чудова новина, враховуючи, що вони мають і найвищий відсоток експерток по відношенню до кількості публікацій, порівнюючи із іншими друкованими виданнями (70%). І також найвищий відсоток героїнь по відношенню до кількості публікацій, порівнюючи із іншими друкованими виданнями (61%). «Нова газета» активно використовує фемінітиви, хоча у цьому номері газети чогось екстраординарного не було. Зате газета не боїться «начальниця управління фітосанітарної безпеки» та «депутатка міської ради» у тих випадках, коли інші видання продовжують використовувати маскулінітиви.

У тижневику «Первая городская газета» за період 11-17 серпня було кілька публікацій, в яких експертками та героїнями виступили жінки. Щодо фемінітивів, то фактично у всіх випадках газета використовувала саме їх – тільки у двох ситуаціях було вжито маскулінітиви. Перший випадок – в інтерв’ю, яке записувала Антоніна Корінь, і це вже стала тенденція в її матеріалах, - вона пише «Тетяна ще й науковець — доктор наук із соціальних комунікацій, професор та академік». Інший випадок – це передрук релізу, який розсилала громадська організація. Причому експертки, які були там згадані – Тетяна Безім’яна, соціальна працівниця проекту HealthLink та Галина Горенко, керівниця обласного протитуберкульозного диспансеру, - мали посади, які легко і вже досить звично «трансформуються» у фемінітиви. Це знову приводить нас до думки, що варто почати працювати із прес-службами, які випадають із кола зору роботи щодо гендерної чутливості.

У газеті «Кіровоградська правда» за аналізований період не так часто зустрічаються жінки-експертки – всього у 27% випадків у відношенні кількості коментатором до загальної кількості публікацій. Втім, що стосується героїнь, то їх навіть трохи більше (54%), аніж героїв у статтях. Щодо фемінітивів, то і далі спостерігається певна плутанина – одна і та ж людина (Наталя Селецька) згадується і як «директорка міжнародного благодійного фонду» і як «директор міжнародного благодійного фонду». Вона ж – волонтер.

Переходячи до інтернет-видань, варто відзначити, що літні відпустки невдало позначилися на кількості та якості матеріалів. Так, на сайті «Весь Кіровоград» вийшло всього 4 матеріали у розділі «Новини». З іншого боку, зважаючи на те, що у цих матеріалах коментувала одна експертка, а також була одна героїня, то показники загалом непогані.

Сайт «Точка доступу» за аналізований період опублікував 107 матеріалів у розділі «Новини». Досить багато серед них стосувалися освіти та науки. А оскільки очільниця відділу освіти міста у нас у Кропивницькому жінка, то кількість виступів цієї експертки було досить високим. Також сайт активно застосовує такі фемінітиви, як «тренерка і експертка», «підпpиємиця», «речниця поліції», «лікарка», «посадовиця» та інші. У новинах присутні досить багато експерток (у 60% відносно загальної кількості публікацій) та героїнь (у 35% відносно загальної кількості публікацій). Втім, відчувається, що виданню все ж варто запровадити точну редакційну політику, щоб запобігти появі таких маскулінітивів, як «інструктор Ганна Андрашова», «зaступник міськoгo гoлoви Нaтaлія Дзюба» або «ландшафтний дизайнер Інна Слюсаренко», тощо.

&f5 Влітку б’є рекорди по використанню маскулінітивів сайт «Новини Кіровоградщини». Це видання за період моніторингу опублікувало всього 47 матеріалів у розділі «Новини». Переважна більшість із них – це повідомлення офіційних установ, силових структур та органів влади, які, не зважаючи на новий український правопис, не використовують фемінітиви загалом. Тому фемінітивів тут тільки три (!) штуки, зате маскулінітивів – 17. Це такі макулінітиви, які можна було б легко трансформувати: «депутат міської ради Валентина Яремчук», «заступник Приютівського селищного голови Ірина Чемерис», «начальник управління культури і туризму міської ради Анна Назарець», «начальник управління освіти міської ради Лариса Костенко» та інші. Також у період моніторингу на сайті вийшла цікава стаття «На Кіровоградщині провели семінар для татусів», в якій йдеться про те, що з минулoгo poку в Нoвoукpаїнці пpацює «МАМ-центp», де мами та жінки, які гoтуються ними стати, спілкуються, навчаються, відпoчивають. Неoднopазoвo чoлoвіки активних мам зазначали з іpoнією пpo неoбхідність ствopення центpу для тат. Тoму, для експеpименту, запpoпoнували opганізувати захід і для татусів – це був психологічний семінар. Чoлoвіча публіка уважнo слухала пopади, стpиманo pеагуючи на oписані експеpтoм ситуації, в яких пізнавали свій дoсвід чи пpoблеми. За невимушенoю відвеpтoю бесідoю стoяла гoлoвна мета кoжнoї людини – як вихoвати та спpияти станoвленню щасливoї дитини. Стаття загалом дуже виважена і об’єктивна.

На сайті «Гречка» протягом моніторингу з’явилося 111 новин, тому і кількість експерток і героїнь тут досить значна, хоча і вже традиційно стабільна для цього сайту. Що стосується прикладів фемінітивів, то їх чимало, у тому числі як вже звичні «начальниця управління освіти», «учасниця акції», «майстриня», «представниця поліції» та «волонтерка», так і рідко вживані на теренах кіровоградських медіа, як то: «фуд-блогерка», «кулінарка», «амбасадора» або «міністерка».

Аналізуючи ситуацію на сайті «Фотоінформ», можна сказати, що видання продовжує публікувати релізи силових структур та фоторепортажі із публічних подій у місті. З огляду на це стає зрозуміло, чому загалом наявна мала кількість згадок про героїв та героїнь, експертів та експерток, адже більшу частину матеріалів за період з 11 по 17 серпня на сайті займають повідомлення управління ДСНС про пожежі, допомогу водіям, спортивні змагання, а решту – корисні рецепти, актуальні прогнози погоди та інформація із подій у міській раді та із обласного художнього музею. З огляду на це ще один аргумент на користь роботи із підвищення гендерної чутливості з фахівцями прес-служб. Адже у матеріалі про діяльність у музеї згадані «Оксана Віжевська, художник І категорії» та «Любов Кир'янова, член Національної Спілки Художників», які легко могли б бути названі із фемінітивами.

Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста ситуація із уживанням фемінітивів, ускладнена відсутністю редакційних політик та малою кількістю журналістів, через що редакціям доводиться передруковувати релізи різних прес-служб, які продовжують використовувати маскулінітиви. Не зважаючи на те, що більшість медіа так чи інакше використовують фемінітиви, зокрема, у друкованих виданнях у серпні їх було навіть більше (64%), аніж в Інтернет-виданнях (55%), спільна біда видань – це вживання фемінітиву в одному реченні і не вживання його ж у сусідньому. Або чергування використання назви професії у жіночому та чоловічому родах, коли мова йде про жінку. Або використання маскулінітивів у випадках, які в інших виданнях вже постійно використовуються у форматі фемінітиву: керівниця, начальниця, очільниниця, волонтерка, заступниця і так далі. Така дивна практика не тільки збиває читачів з толку, але й свідчить про низький рівень грамотності. (не образяться за такий висновок?)

Іноді виникає відчуття, що журналісти та журналістки, які ходять на одні і ті ж самі події, не бачать, хто перед ними виступає – чоловік чи жінка. Так, тижневик «Вечірня газета» іменує Катерину Черкаську зaступником нaчaльникa упpaвління молоді тa споpту міськpaди, а Наталю Вінницьку - директором дитячого будинку, тоді як сайт «Точка доступу» спокійно згадує про цих же експерток на цій же події із використанням фемінітивів: «зaступниця нaчaльникa упpaвління молоді тa споpту міськради» та «очільниця дитячого будинку».

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у серпні 2019 року (як і в червні) – один із найвищих в Україні (45%), що виводить їх на друге місце серед регіональних медіа 24 областей України. Ознайомитися з підсумковими результатами серпневого моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Експертка з моніторингу – Вікторія Талашкевич