Агропромислова політика та її етапи

18.01.20, 12:00

Економічна могутність фірм агробізнесу зумовила їхню головну роль у координації міжгосподарських і агропромислових зв'язків. Фір­ми агробізнесу стали ініціаторами сучасного механізму контролю за технологією та організацією сільськогосподарського виробництва, вони визначають розвиток сільського господарства, перехід до про­мислово-торгових фірм несільськогосподарських сфер економіки.

Промислові фірми агробізнесу стають центрами, які визначають головні напрями науково-технічного прогресу, забезпечують комплекс­ність поставок і ефективне використання техніки в сільському госпо­дарстві, гарантують не тільки якість реалізованих засобів виробницт­ва, а й отримання відповідного корисного ефекту (приросту врожай­ності від добрив, насіння, приросту ваги худоби від комбікормів тощо). Фірми харчової промисловості і торгівлі продовольчими това­рами, прагнучи мінімізувати сукупні затрати на виробництво, пере­робку і збут продуктів харчування, стимулюють підвищення і диференціацію якісних показників сільськогосподарської продукції, роз­ширення її асортименту, раціональне розміщення, продуктову, техно­логічну і територіальну спеціалізацію, ліквідацію або скорочення сезонності сільськогосподарського виробництва.

У результаті розвитку агропромислової інтеграції, об'єднання і злиття порівняно самостійних ланок з виробництва і переробки сільськогосподарської сировини, доставки її до споживача формується агропромисловий комплекс (АПК). Він є складною виробничою сис­темою. Структуру АПК характеризують за сферами діяльності, інтег­рації їх спеціалізованих ланок, і територіально.

В АПК розрізняють три сфери діяльності:

- перша – виробництво засобів виробництва для всіх інших галузей, пов'язаних із сільським господарством (тракторне машинобудування, виробництво сільгоспмашин, устаткування для тваринництва, легкої і харчової промисловості тощо);

- друга – сільське господарство: рослинництво і тваринництво;

- третя – переробка сільськогосподарської сировини (харчова, м'я­со-молочна, легка промисловість та ін.).

Щоб забезпечити взаємозв'язок, наприклад, між другою і третьою сферами, тобто передачу сільськогосподарської сировини переробній промисловості, потрібно мати транспорт, систему зв'язку. Тому виді­ляють четверту сферу – виробничу інфраструктуру (транспорт, зв'язок). Крім того, є ще соціальна інфраструктура, яку вважають п'ятою сферою.

За інтеграцією спеціалізованих ланок в АПК виділяють окремі комплекси. Наприклад, у м'ясо-молочний комплекс з першої сфери входять машинобудування для тваринництва, комбікормові заводи тощо, з другої – кормовиробництво, з третьої – м'ясо-молочна промисловість.

Територіальний поділ передбачає виділення великих, середніх і дрібних складових частин, зокрема обласні, районні (регіональні) АПК.

У високорозвинутих країнах світу всі суб'єкти АПК – від ферме­ра до переробника і торговця кінцевими продуктами – перебувають у тісному взаємозв'язку, у них все сплановано до дрібниць (якість, кількість товарів, час їх доставки, переробки, реалізації). Так само вчасно фермер одержує технічну та іншу допомогу з боку інших кор­порацій.

В Україні з розвитком багатоукладної економіки великим перероб­ним підприємствам важче організовувати заготівлю сільськогоспо­дарської сировини, оскільки вони орієнтовані на висококонцентроване виробництво, а кількість постачальників сировини суттєво зростає у зв'язку зі зниженням рівня обсягів виробництва у колективних гос­подарствах і створенням фермерських господарств. Тому потрібно, щоб переробні підприємства пристосувалися до умов дрібнотоварно­го виробництва. Одним із можливих шляхів формування нових типів зв'язків між великими переробними підприємствами і дрібними сіль­ськогосподарськими (у тому числі фермерськими та підсобними гос­подарствами населення) може бути виникнення нових проміжних ла­нок, які виконуватимуть функції заготівлі сільськогосподарської си­ровини.

З розвитком ринкових відносин серед інфраструктурних підрозді­лів виникають підрозділи, що обслуговують сферу обігу матеріальних і фінансових ресурсів. Серед них одне з провідних місць належить кредитно-фінансовим інституціям.

В Україні криза АПК під час переходу до ринку виявилась глиб­шою, а вихід з неї буде тривалішим порівняно з іншими галузями на­ціональної економіки.

З огляду на сучасний стан сільського господарства, біль­шість учених виділяють три головні етапи аграрної політики.

Перший етап – стабілізаційний. Його призначення – призупинити спад виробництва в галузі. Орієнтовна тривалість – два-три роки. Для цього доведеться мобілізувати внутрішні і зовнішні інвестиції, задіяти стимули високопродуктивної праці, розвивати під­приємництво в АПК.

Другий етап – відновлювальний. Його мета – доведення обсягів сільськогосподарського виробництва до рівня кінця 80-х - початку 90-х років, з поступовим надходженням продукції на світовий ринок. Передбачають, що тривалість цього етапу охоплюватиме перше деся­тиріччяXXI ст.

Третій етап – стратегічний. Він передбачає виведення сільсько­го господарства України на рівень найрозвинутіших сільськогоспо­дарських країн, надійне закріплення її місця в світовому розподілі виробництва аграрної продукції та її широкого асортименту.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Державне регулювання розвитку агропромислового комплексу [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : https://tusovka.kr.ua/news/2019/10/13/derzhavne-reguljuvannja-rozvitku-agropromislovogo-kompleksu. – Назва з титул. екрану.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .​Серебряное озеро (Скала)
Усадьба "У Портных, Валя и Вадим" хотим сказать спасибо нашим гостям которые посетили наш дом и палаточный городок…
Вікторія .​Отельный комплекс "Государь" и кафе-ресторан "Розмарин"
О, дякуємо, Влад! Нам це фото свого часу надали як історичне фото будівлі. Виправимо!
Вікторія .Ресторан «Paradise»
Денисе, це каталог, а не сайт ресторану "Парадіз". Найкраще вам туди зателефонувати