Завдання державного регулювання розвитку агропромислового комплексу

19.01.20, 10:00

Результати господарювання підприємницьких сільськогоспо­дарських структур, поки що, є досить низькими. Головні причини та­кого стану на підсобних і фермерських господарствах – відсутність прогресивних агротехнологій та засобів праці, передбачених для умов їх використання на малих земельних угіддях у різних кліматичних зонах України, нестача фінансових коштів тощо. Тому, для розвитку АПК потрібні як внутрішні, так і зовнішні інвестиції.

Однак можливості бюджетних інвестицій в аграрну сферу в Україні надзвичайно обмежені. Відповідно скорочення інвестицій (особливо на розробку ефективних технологій, прогресивної техніки) збільшує залежність нашої країни від імпорту продуктів харчування, закріплює технологічне відставання від розвинутих країн світу. Тому інвестиційна політика в Україні повинна бути єдиною системою дер­жавного регулювання АПК разом з цінами, податками та кредитами, як у країнах із розвинутою ринковою економікою.

Надходження інвестиційних ресурсів з-за кордону обмежене нестабільністю економіки, відсутністю законодавчої бази і механізму реалізації вже прийнятих законів, браком гарантій іноземним інвес­торам на державному рівні, недосконалістю та частими змінами чин­ної податкової системи та ін.

Стимулом для іноземних інвесторів вкладати кошти в аграрну сферу України може бути, насамперед, вищий рівень прибутку на вкладений капітал, ніж у західних країнах, дешева робоча сила, прак­тично неосвоєний ринок товарів і послуг, вкладання коштів у розви­ток інфраструктури АПК, зокрема, у формування матеріально-техніч­ної бази, передусім виробництво мінітехнологій для переробки сіль­ськогосподарської сировини та виготовлення сільськогосподарської продукції масового попиту.

Тільки достатньо високий рівень цивілізованості підприємниць­ких відносин, обізнаність підприємців з основами ведення підприєм­ницької діяльності, створення юридичної бази для її ефективного розвитку дасть змогу вивести сільськогосподарське виробництво країни на світовий рівень. Потрібно створювати інтегровані об'єд­нання підприємницьких структур, зокрема, асоціації, союзи підпри­ємців агропромислового спрямування, фінансово-промислові групи (ФПГ), інвестиційні фонди. Такі об'єднання забезпечать ефективний розвиток сільських регіонів, дадуть змогу налагодити і впровадити прогресивні ресурсоощадні технології, постачати продукцію на внутрішні і зовнішні ринки, забезпечити високий рівень оплати пра­цівників сільськогосподарського сектора, бути рівноправними партнерами з іноземними підприємцями й інвесторами.

Становлення підприємництва в АПК буде супроводжуватися розвит­ком підприємницьких структур у сфері обслуговування потреб АПК, що забезпечить зайнятість населення сільської місцевості. Для цього потрібно підтримувати нові, прогресивні форми господарювання у сільському господарстві, передусім фермерство, реформувати органі­заційну структуру управління АПК, надати сільськогосподарським підприємствам корпоративні права у підприємствах з переробки сіль­ськогосподарської сировини. Для цього пропонують модель агропереробного товариства, відносини у якому регулюють поєднанням інтере­сів аграрних виробників та переробної сфери АПК. Ця модель перед­бачає таке: проведення нової емісії акцій для розміщення їх серед підприємств-постачальників; формування статутного фонду на рівні, достатньому для виділення контрольного пакета акцій сільськогоспо­дарським товаровиробникам, у тому числі з використанням особливого механізму оплати акцій; застосування триступінчастої структури орга­нів управління та максимальне розширення фінансово-господарської самостійності виробничих підрозділів товариства; поєднання практики щорічної виплати дивідендів з наданням певних пільг власним акціо­нерам щодо часткового перерозподілу кінцевого результату; створення сприятливих умов для придбання акцій постачальниками сировини та ін.

Потрібне також формування нової пофірменної (на відміну від галузевої) організаційної структури АПК. Фірми агробізнесу, як багатопрофільні комплекси, поєднують у собі виробництво, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції. Створення фірм агробіз­несу забезпечить залучення довготермінових інвестицій та нових технологій в АПК України, інтеграцію фінансово-комерційних струк­тур в аграрну сферу на ринкових засадах, конкурентоспроможність української сільськогосподарської продукції на світовому ринку.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Державне регулювання розвитку агропромислового комплексу [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : https://tusovka.kr.ua/news/2019/10/13/derzhavne-reguljuvannja-rozvitku-agropromislovogo-kompleksu. – Назва з титул. екрану.

Р. В. ЯКОВЕНКО,к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!