Фемінітиви на вакаціях або Чому влітку медіа Кіровоградщини більше пишуть про жінок, аніж завжди?!
Які новини коментують жінки та чоловіки на Кіровоградщині? Експертами з якої теми журналісти більше вважають чоловіків, а з якої – частіше запрошують «до мікрофону» жінок? У всьому цьому розбиралася координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія Талашкевич, яка протягом 11- 17 серпня провела черговий етап моніторингу десяти районних і міських сайтів та газет Кіровоградщини.
Аналізу підлягали публікації у п’яти газетах («Новоукраїнські новини», «Вперед» (Олександрівка), «Долинські новини», «Знам'янські вісті» та «Світловодськ вечірній») та п’яти інтернет-виданнях («Голос Громади» (Олександрія), «Комора. Інфо» (Знам’янка), «Моя Олександрія», «Новомиргородські вісті» та «Світловодськ»), що інформують громадян і громадянок у районах Кіровоградської області.
«Літо – найскладніший час для журналістів, бо кількість новин та інформаційних приводів суттєво зменшується, а цього року ситуацію погіршена ще й епідемією коронавірусу, тож ми не очікували великого сплеску матеріалів, в яких події будуть коментувати місцеві експерти та експертки», - коментує Вікторія. За її словами, аналіз проводився у рамках національного гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних видань. Його втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Співвідношення героїв та героїнь у районних медіа таке: в інтернет-виданнях чоловіків згадували у чотири рази частіше, аніж жінок, натомість у друкованій пресі кількість згадок про героїв та героїнь майже однакова. Таким чином, порівняно з попереднім аналізом у червні, ситуація у газетах покращилася.
Крім того, редакції торкаються таких складних тем, як жіноче безробіття – про це пише сайт «Голос Громади» у публікації «Гендерні аспекти ринку праці Кіровоградщини: протягом першого півріччя 2020 року серед безробітних переважали жінки».
У постійній та популярній рубриці «Агроновини України», яка містить актуальну інформацію для сільськогосподарського бізнесу району, газета «Долинські новини» жодного разу, доки ми ведемо моніторинг, не давала коментарів від експерток. Втім, зміни відбуваються на краще – цього разу у шести матеріалах рубрики було три чоловіки-експерти, які повідомляли та коментували новин і одна – експертка, заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник.
Очевидно, що видання передрукували офіційно подану їм інформацію, але внести такі незначні правки, які б акцентували увагу на участі жінок у процесах місцевого самоврядування, не важко. З іншого боку, видання явно стикаються з проблемою формування фемінітивів у ситуаціях, коли немає очевидної та загальноприйнятої практики використання того чи іншого слова на позначення жінки на певній посаді. Зокрема, у газеті «Долинські новини» розповідається про Міжнародний конкурс дитячо-юнацької творчості «Перлина Fest» і згадується про журі. Тут, очевидно, у редакції виникли труднощі з тим, як означити окремі професії, бо вони використали слово «журналістка», але, розповідаючи про ту ж саму жінку, назвали її також «музикознавець» та «музичний критик». У цьому ж матеріалі поруч використовуються слова «учениця» та «викладач», описуючи різних жінок.
Інший складний випадок для місцевих медіа – це вживання фемінітивів у публікаціях російською мовою. Наприклад, сайт «Моя Олександрія» у матеріалі «В Александрии официально на 1 вакансию претендует 42 безработных» подає перелік професій, але тільки одна з них – медична сестра, - у жіночому роді, а решта – в чоловічому (маскулінітиви). Можливо, справа в тому, що матеріал надруковано російською, але тим не менше тут можна було подумати, як подати інформацію з урахуванням інтересів жінок.
Ще один момент, на який хочеться звернути увагу, це літературні сторінки у районних виданнях – із віршами, новелами, життєвими історіями, оповіданнями. Наприклад, у газеті «Новоукраїнські новини» є постійна рубрика «Світлиця», в котрій публікуються історії, що надійшли на пошту від читачів та читачок. Розповіді про життя, які тут можна прочитати, переважно стосуються поневірянь жінок. Принаймні, саме такими вони були у тих номерах, які підпадали аналізу у межах гендерного моніторингу. Тож почасти вони містять стереотипи, притаманні людям, які ці історії пишуть, і транслюються таким чином для аудиторії популярного на території району медіа. Так і цього разу в публікації «Історія, написана життям» згадується: «...Їй уже під 30. Як на село – то стара дівка...», або «...Жила. Терпіла. Куди підеш з дитиною?...», або «...Наталка вийшла заміж, хоч і пізно. Народила сина...». Ці історії, хоч їх і не можна віднести до журналістики, друкуються у газеті, а отже мають бути предметом аналізу з огляду на потужний вплив конкретного районного медіа на формування світогляду населення у сільській місцевості у площині поширення стереотипічного сприйняття ролі і місця жінки, зокрема – щодо того життєвого вибору, який вона робить.
Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у серпні 2020 року склав 50%, що забезпечило їм другу сходинку серед інших гіперлокальних видань 24 областей України. Ознайомитися із підсумковими результатами серпневого моніторингу (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?