Фемінітиви на вакаціях або Чому влітку медіа Кіровоградщини більше пишуть про жінок, аніж завжди?!

25.08.20, 16:00
Ситуація з публікаціями у площині коронавірусу
Ситуація з публікаціями у площині коронавірусу

Які новини коментують жінки та чоловіки на Кіровоградщині? Експертами з якої теми журналісти більше вважають чоловіків, а з якої – частіше запрошують «до мікрофону» жінок? У всьому цьому розбиралася координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія Талашкевич, яка протягом 11- 17 серпня провела черговий етап моніторингу десяти районних і міських сайтів та газет Кіровоградщини.

Аналізу підлягали публікації у п’яти газетах («Новоукраїнські новини», «Вперед» (Олександрівка), «Долинські новини», «Знам'янські вісті» та «Світловодськ вечірній») та п’яти інтернет-виданнях («Голос Громади» (Олександрія), «Комора. Інфо» (Знам’янка), «Моя Олександрія», «Новомиргородські вісті» та «Світловодськ»), що інформують громадян і громадянок у районах Кіровоградської області.

«Літо – найскладніший час для журналістів, бо кількість новин та інформаційних приводів суттєво зменшується, а цього року ситуацію погіршена ще й епідемією коронавірусу, тож ми не очікували великого сплеску матеріалів, в яких події будуть коментувати місцеві експерти та експертки», - коментує Вікторія. За її словами, аналіз проводився у рамках національного гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних видань. Його втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Загальні дані - по Інтернет-медіа
Загальні дані - по Інтернет-медіа
Якщо говорити про загальну кількість залучення чоловіків і жінок як експертів/експерток (тих, які щось коментують або пояснюють), то у серпні у районній пресі Кіровоградщини голос жінок звучав переважно у матеріалах про медицину, спорт і політику, а також волонтерство. Це пов’язано з тим, що головна санітарна лікарка області – це Надія Оперчук, - постійно і фахово коментує ситуацію із карантином, а серед депутатів сільських та районних рад також чимало жінок (директорки бібліотек, музеїв, будинків культури). При цьому в онлайн-медіа жінок найчастіше цитують у статтях, дотичних до медицини та політики, а у друкованій районній пресі запрошують до розмови переважно на теми, пов’язані зі економікою, бізнесом та освітою.

Загальні дані - по друкованим медіа
Загальні дані - по друкованим медіа
Говорячи про стереотипи, які присутні у місцевій пресі, варто наголосити, що вони поодинокі. Наприклад, у газеті «Вперед» є розповідь про швею-майстриню, і згадується, що «навчив її працювати на швейній машинці, як не дивно, батько». Оціночне судження «як не дивно» наголошує на тому, що загалом інтерес до швейної справи чоловікам не притаманний. З іншого боку, у згаданій статті всюди використані фемінітиви, крім одного слова – «професіонал» у чоловічому роді. Загалом тільки у цій статті – досить невеликій за обсягом, – використано вісім фемінітивів. Щоправда, всі вони більш-менш звичні, як то «майстриня», «замовниця», «наставниця», «швачка», «клієнтка», «модниці», «вчителька» та «порадниця».

Співвідношення героїв та героїнь у районних медіа таке: в інтернет-виданнях чоловіків згадували у чотири рази частіше, аніж жінок, натомість у друкованій пресі кількість згадок про героїв та героїнь майже однакова. Таким чином, порівняно з попереднім аналізом у червні, ситуація у газетах покращилася.

Гендерна чутливість Інтернет-медіа Кіровоградщини
Гендерна чутливість Інтернет-медіа Кіровоградщини
Втім, готуючи власні аналітичні матеріали, видання все ще у більшості випадків обирають експертами саме чоловіків. Так у статті «Лукашенко – політичний труп чи гарант незалежності Білорусі: огляд ЗМІ», яка є аналітичним підсумком події у сусідній країні, редакція газети «Долинські новини» цитує різноманітних експертів та експерток, подаючи їхні думки та погляди на існуючу ситуацію. Крім іншого, тижневик приводить і цитату магістра історії Вільнюського університету на ймення Імантас Мелянас, який зазначає: «Три дівчинки – дружини і секретарки колишніх кандидатів у президенти – не мають за собою ніякого ресурсу, ніякого досвіду». Постає питання, наскільки виправданою, з огляду на стандарти журналістики, є саме ця цитата, зважаючи на те, що у статті згадується тільки одна «дівчинка», а саме – опозиційна кандидатка Світлана Тіхановська.

Гендерна чутливість друкованих медіа Кіровоградщини
Гендерна чутливість друкованих медіа Кіровоградщини
Є і позитивні приклади залучення жінок як експерток. Зокрема, у газеті «Знам’янські вісті» було опубліковано не тільки дві цікаві історії – інтерв’ю з випускницею, котра набрала 200 балів під час ЗНО, та розмову із сімейною лікаркою, але й розлогий матеріал на цілу шпальту «Політичні граблі. Як не наступити?» - про те, чи потрібно йти жінкам у політику, які перепони на шляху, та як їх обходити, як виграти вибори та чи раді жінкам у радах.

Крім того, редакції торкаються таких складних тем, як жіноче безробіття – про це пише сайт «Голос Громади» у публікації «Гендерні аспекти ринку праці Кіровоградщини: протягом першого півріччя 2020 року серед безробітних переважали жінки».

У постійній та популярній рубриці «Агроновини України», яка містить актуальну інформацію для сільськогосподарського бізнесу району, газета «Долинські новини» жодного разу, доки ми ведемо моніторинг, не давала коментарів від експерток. Втім, зміни відбуваються на краще – цього разу у шести матеріалах рубрики було три чоловіки-експерти, які повідомляли та коментували новин і одна – експертка, заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник.

Гендерний баланс - друковані медіа Кіровоградщини
Гендерний баланс - друковані медіа Кіровоградщини
Переходячи до фемінітивів, варто відзначити, що відразу кілька Інтернет-видань та газет протягом періоду, котрий підлягав моніторингу, опублікували списки до територіальних виборчих комісій. І тут є один момент, на який варто звернути увагу. Так, подаючи список керівництва Долинської міської територіальної виборчої комісії редакція могла б застосувати до посади «заступник» фемінітив, з огляду на те, що цю посаду обійняла Лідія Савран. Таку ж саму пораду можна дати і тижневику «Світловодськ вечірній», який розповідає про Світловодську ТВК, до якої увійшла заступниця голови комісії – Валентина Позиненко, але газета називає її «заступник». Те ж саме стосується сайту «Комора.Інфо», який оприлюднив список членів і членкинь Знам’янської ТВК – і тут Олена Борозна названа «заступник», а не «заступниця» голови комісії.

Очевидно, що видання передрукували офіційно подану їм інформацію, але внести такі незначні правки, які б акцентували увагу на участі жінок у процесах місцевого самоврядування, не важко. З іншого боку, видання явно стикаються з проблемою формування фемінітивів у ситуаціях, коли немає очевидної та загальноприйнятої практики використання того чи іншого слова на позначення жінки на певній посаді. Зокрема, у газеті «Долинські новини» розповідається про Міжнародний конкурс дитячо-юнацької творчості «Перлина Fest» і згадується про журі. Тут, очевидно, у редакції виникли труднощі з тим, як означити окремі професії, бо вони використали слово «журналістка», але, розповідаючи про ту ж саму жінку, назвали її також «музикознавець» та «музичний критик». У цьому ж матеріалі поруч використовуються слова «учениця» та «викладач», описуючи різних жінок.

Інший складний випадок для місцевих медіа – це вживання фемінітивів у публікаціях російською мовою. Наприклад, сайт «Моя Олександрія» у матеріалі «В Александрии официально на 1 вакансию претендует 42 безработных» подає перелік професій, але тільки одна з них – медична сестра, - у жіночому роді, а решта – в чоловічому (маскулінітиви). Можливо, справа в тому, що матеріал надруковано російською, але тим не менше тут можна було подумати, як подати інформацію з урахуванням інтересів жінок.

Використання фемінітивів
Використання фемінітивів
Попри чималі труднощі з використанням фемінітивів, кіровоградські медіа за кількістю їх вживання (77%) є лідерами серед інших друкованих та інтернет-видань 24 областей України. У друкованих ЗМІ загалом зафіксований найвищий відсоток за всі моніторингові періоди – 84%.

Ще один момент, на який хочеться звернути увагу, це літературні сторінки у районних виданнях – із віршами, новелами, життєвими історіями, оповіданнями. Наприклад, у газеті «Новоукраїнські новини» є постійна рубрика «Світлиця», в котрій публікуються історії, що надійшли на пошту від читачів та читачок. Розповіді про життя, які тут можна прочитати, переважно стосуються поневірянь жінок. Принаймні, саме такими вони були у тих номерах, які підпадали аналізу у межах гендерного моніторингу. Тож почасти вони містять стереотипи, притаманні людям, які ці історії пишуть, і транслюються таким чином для аудиторії популярного на території району медіа. Так і цього разу в публікації «Історія, написана життям» згадується: «...Їй уже під 30. Як на село – то стара дівка...», або «...Жила. Терпіла. Куди підеш з дитиною?...», або «...Наталка вийшла заміж, хоч і пізно. Народила сина...». Ці історії, хоч їх і не можна віднести до журналістики, друкуються у газеті, а отже мають бути предметом аналізу з огляду на потужний вплив конкретного районного медіа на формування світогляду населення у сільській місцевості у площині поширення стереотипічного сприйняття ролі і місця жінки, зокрема – щодо того життєвого вибору, який вона робить.

Гендерний баланс - Інтернет-медіа Кіровоградщини
Гендерний баланс - Інтернет-медіа Кіровоградщини
«Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста ситуація із залученням жінок як експерток журналістських матеріалів. Щодо їх участі як героїнь публікацій, то це – переважно історії місцевих майстринь, лідерок думок у друкованій пресі. Інтернет-медіа взагалі оминають цей жанр, відбуваючись узагальненими повідомленнями прес-служб про кримінал чи ДТП. Ситуація продовжує залишатися непростою в умовах малої кількості позитивних інформаційних через епідемію COVID-19, коли не відбувається подій, до яких залучені жінки, і немає приводів для коментарів, інакших аніж кількість хворих на коронавірус», - переконана Вікторія Талашкевич.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у серпні 2020 року склав 50%, що забезпечило їм другу сходинку серед інших гіперлокальних видань 24 областей України. Ознайомитися із підсумковими результатами серпневого моніторингу (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Ирина .Урочище "Каскады"
Побывали в урочище, полюбовались его красоте и необычности пейзажа кировоградщины. Какие же катаклизмы пережила…
Валентина .​Серебряное озеро (Скала)
Усадьба "У Портных, Валя и Вадим" хотим сказать спасибо нашим гостям которые посетили наш дом и палаточный городок…
Вікторія .​Отельный комплекс "Государь" и кафе-ресторан "Розмарин"
О, дякуємо, Влад! Нам це фото свого часу надали як історичне фото будівлі. Виправимо!