​«Війна за кисень»? Як децентралізація вплинула на лікування Ковід-19

07.11.21, 14:05


Питання вакцинування та захворюванності зараз не обговорює лише лінивий… та кому вже набридло обговорювати.

А що ж кажуть ті, хто більше «у темі»? Наразі заводи України, що виробляють кисень працюють на максимальній потужності. Але 2 т каністри раніше (цієї весни чи минулої осені) вистачало на 2-3 тижні, а зараз – на 1, 5 дні. Планують замовляти кисень у Польщі. Таку інформацію надав журналістам на прес-конференції 26 жовтня заступник Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Олексій Яременко.

Кисню вистачить не усім?

Коли спаде «пік» червоної зони- вакцинація різко спаде- припускає Олексій Яременко. Він також порекомендував, що якщо когось відмовляють вакцинувати, так як немає укладеної декларації з лікарем, то потрібно телефонувати на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я України. Адже можуть лише запропонувати укласти договір з лікарем, а не як обов’язкову умову для вакцинування. На сайті Національної служби здоров’я, якщо шукати по лікарням, то є інформація, скільки пацієнтів уклади декларації з певним лікарем- часто лікарі є недозавантажені по цим даним.

Медицина і децентралізація

Нагадаємо, що реформа децентралізації почалася у 2014 році. Наразі триває другий етап реформи. Зокрема, з 1 січня 2021 року в України усі громади перейшли на прямі міжбюджетні відносини та стали рівними за статусом.

Олексій Яременко запевнив журналістів, що важливий рівень лікарів в лікарнях громад. Наприклад, що стосується пологів. Для підтримки рівня досвіду необхідно лікарю приймати 400 пологів на рік. А є лікарі що приймають 20 пологів за рік і їх рівень втрачається. Якщо в громаді бюджет менший, ніж в одній лікарні- то потрібно об’єднуватися.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов повідомив, що з 2014 по 2020 рік власні доходи місцевих бюджетів зросли у 4 рази .Але відразу зазначив що раніше 95% сільських районів були дотаційними.

Та як це відчули саме місцеві жителі? Пересічні громадяни? Хоча ще 11 лютого 2021 року Євросоюз визначив реформу децентралізації як одну з найуспішніших в Україні.

Лікар - до села, чи з села їхати до лікаря?

Заступник Міністра охорони здоров’я оглядаючи реальні проблеми медицини в селах, вказав наступне.

В 2015 році я дуже багато об’їздив в команді реформ, що пересвідчитися що ми все правильно робимо. Лікарі отримали ставку за пацієнта. В рамках різних програм вони отримали велику кількість автомобілів. Якщо хтось з регіонів не отримав автомобіль, в мене просто питання до менеджера, тому що ми бігали за людьми і просили регіони: Ви подайте свої потреби.

І тепер якщо лікар хоч раз в тиждень не виїжджає, не робить об’їзд цих віддалених пунктів – то Ви маєте повне право, а ми маємо функції повпливати на лікаря, щоб він почав це робити. Бо це в його обов’язках. Якщо є ФАП- то він має туди з’являтися. Так, за графіком. Ми розуміємо, що він не треба там кожен день.

Є багато позитивних прикладів, коли громади вирішують запустити ще один транспортний маршрут. Наприклад, Балта. Вони позакривали ФАПи.Однак, запустили безкоштовні соціальні маршрути для населення- 3 рази на тиждень по селам. Тобто, брали всіх, хто зацікавлений і везли в центр. Вони ще це прив’язали до місцевих особливостей, коли там працює ринок, і в них це спрацювало «на ура».

Місцева влада трохи має додати творчість. Вони хочуть щоб пацієнти отримували допомогу? Не питання! Візьміть транспорт. Лікар може поїхати і пацієнт може поїхати. Подивитися, як в конкретному регіоні найкраще.

Щодо залучення лікарів. Я розумію що це важке питання, але в нас є позитивні приклади, коли місцева влада купляє будинок лікарю і він там залишається. Можливо, це не так часто, як хотілось би. І питання чи повернути обов’язок студента відпрацювати десь в громадах- воно час від часу на порядку денному.

Щодо відтіку медичних кадрів. Тут є два питання. Перше. Є очікування самих людей, що завтра буде краще, ніж сьогодні. І навіть підняття зарплати. Студент буде розраховувати на ці 20 000 гривень. Це буде першим, гарним етапом, щоб студенти фахові залишалися. Якщо дійсно людина хоче розвиватися. В рамках медичної реформи, є різні механізми щоб лікар отримував свої доходи офіційно і зменшити тіньові платежі лікарю. Тому очікування, що завтра буде краще- воно важливо. По-друге, щоб у самій державі жити було краще.

Залучення інвестицій в медичні заклади

Олексій Яременко наголосив, що важлива роль кожної лікарні в рамках госпітального округу. Залучення інвестицій просять хаотично. Наприклад, медичне обладнання. Та чи є саме фаховий лікар, який на ньому буде працювати? Є багато прикладів, коли за кошти місцевих бізнесів було відремонтовано і ФАПи і амбулаторії. Щодо модернізації лікарень, то рік назад був оновлений закон про концесію, і ми розглядаємо великий проект з містом Лева, де описали яка саме лікарня які послу має надавати. Пишеться бізнес-план, на що потрібні інвестиції. Я думаю, на наступний рік у нас вже буде кейс, державно- приватного партнерства в сфері збільшення спроможності лікарні. Як тільки ми матимемо цю модель, яку спробуємо у Львові, ми плануємо поширити цей досвід на інші області, маючи чіткий план, що потрібно пройти, щоб мати інвестиційні кошти в рамках партнерства.

Районні лікарні на сьогодні нікуди не ділися. Вони перейшли у власність громад. Був план «А» децентралізації, що громади об’єднуються, щоб утримати одну лікарню. Якщо вони це не спроможні зробити, то зараз немає юридичного механізму, але може передати тоді лікарню на область, якщо влада не справляється. Або може передати навіть на національний рівень, якщо область не справляється. Питання має звучати не як «Давайте врятуємо», а «Давайте дамо саме ті інвестиції, які потрібні на певній території».

Не у всіх лікарнях має бути високоспеціалізована медична допомога. Якщо громада не справляється з лікарнею на 83 ліжка, то ми передаємо обов’язок справлятися , щоб там було 83 ліжка. Бо населення їх потребує. І це не значить що вони зараз є. Це моделювання, скільки має бути. Іноді там зараз більше і пацієнтів не має. А дуже часто там менше ніж існуюча потреба. Маючи чітке розуміння, що ж ми розбудовуємо, нам буде легше рухатися, розглядаючи кожний конкретний кейс. Це завдання Міністерства мати такий план по кожній лікарні. Регіони закінчують моделювання- далі ми беремо час щодо погодження. З квітня місяця ми будемо готові говорити по кожній окремо лікарні.

Лікарні як пожежні частини під часу Ковіду?

Ковід дуже вніс корективи щодо моделі планування, - переконаний Олексій Яременко. Гроші йдуть за пацієнтами- це загальна модель. І в цій загальній моделі не було лікарень, які мають утримуватися тільки для того, щоб «були готові».Це як пожежна. Ми їх утримуємо не на кількість пожеж. Ми їх утримуємо, бо пожежа може трапитися. І ми знаємо статистично, як часто вони трапляються, скільки має бути бригад там і пожежних машин. Теж саме вніс Ковід. Він дав нам більш чітке розуміння, скільки лікарень має бути на готовності. В пакет НЦЗУ в рамках фінансування національної служби здоров’я- буде саме на готовність лікарень фінансування. Це не значить, що всі лікарні мають бути готові. А перша мережа. Особливо перша ланка ковідних. Там завжди має бути кисень, повна цистерна, а можливо й не одна. Тому що, ніхто не очікував в світі, що буде таке споживання кисню, після штаму Дельта. Один з аргументів, чому населення має вакцинуватися, що без кисню не має життя.

авторка - Тетяна Коташевська

Довідково: Прес-конференція відбулася за підтримки програми DOBRE та їх партнерів- Українського кризового медіа-центру



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!