«Лікарка-офтальмолог», безпечне навчання в Гогвартсі та «податок «на яйця»»: результати гендерного моніторингу видань Кіровоградщини
Січень 2025 року, і ми розпочинаємо черговий гендерний моніторинг медіа Кіровоградщини 2025 року. Його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Зазначимо, що моніторинг проводиться у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
В поле зору першого етапу моніторингу, що проходив з 15 по 21 січня, увійшли 5 друкованих ЗМІ та 5 сайтів. Цього разу увагу ми приділили обласним виданням. До першої групи потрапили: «21-й канал», «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Наше місто та село» (була обрана замінницею «Нашої газети», яка припинала виходити в друкованому вигляді), «Україна-центр» (усі видання в м. Кропивницький). Другу групу склали такі кропивницькі новинні ресурси: «Гречка», «З перших вуст», «Кіровоград 24», «Точка доступу», «Центральноукраїнське бюро новин» («ЦБН»).
«Вже перший етап моніторингу показав активне використання фемінітивів виданнями. Онлайн-ЗМІ показали дуже чудові результати», - каже Вікторія Талашкевич.
Пані Вікторія говорить, що цього разу всі видання використовували фемінітиви. Незважаючи на значно більшу кількість матеріалів, онлайн-видання показали кращу кількість використання фемінітивів. Три сайти продемонстрували 100% використання, а четвертий – 95%. Три газети відмітились показниками 81-89%. Це свідчить про те, що використання фемінітивів є стандартом для редакцій.
Стереотипи та сексизми цього разу були не тільки в вигаданих «історіях з життя», а й в документальних згадках героя. Перший тип матеріалу був в газеті «Кіровоградська правда». В ньому герой залицяється до жінки бо «це спортивний інтерес». В свою чергу героїні вважають, що «Лихо одне від них (чоловіків)» або «Павло одумається і зрозуміє, що сімейне життя – щастя».
В свою чергу в спогадах керівника швейної фабрики, що надрукувала газета «Народне слово», згадується, що «У 1953 році були скасовані окремі чоловічі і жіночі класи»та«Жіночий колектив, у порівнянні з чоловічим, більш вразливий».
Онлайн-видання цього разу в цій темі не відмітилися.
Перейдемо до вживання фемінітивів та індексу гендерної чутливості.
Кількість випадків згадування експерток теж низька – 11%, а от кількість героїнь склала 32%. Війні ж було присвячено 5 із 12 публікації (42%).
Втім інші видання показали значно кращі результати. Тижневик «Кіровоградська правда»використав 57% фемінітивів в своїх матеріалах (8 випадків і 6 маскулінітивів, відповідно).
Використання маскулінітивів доволі різноманітне. Були стандартні «психолог, сексолог, керівник», що йдуть в тексті один за одним і стосуються тієї ж самої особи. А також і поєднання разом з фемінітивами: лікарка-акушер-гінеколог» та «лікарка-офтальмолог».
Стереотпи та сексизми зустрічалися у вищезгаданій «історії з життя».
«Вважаю, що такий жанр матеріалів як «історії з життя» навряд чи коли позбавляться різноманітних стереотипів. Бо якщо їх прибрати, то жанр втратить свою цікавість для цільової аудиторії. Це як з книг про Гаррі Поттера прибрати усю небезпеку під час навчального процесу. Кому ж тоді цікаво читати про розклад уроків та заповнення журналів вчителями», - говорить Вікторія Талашкевич.
Ситуація щодо гендерної чутливості склалася наступним чином: до експерток зверталися у 36% випадків. Героїні згадувалися у 43% випадків. На сторінках зустрілася одна, згадана вище, тематична публікація «Життєвий марафон Володимира Курбатова».
Результати використання фемінітивів в останніх трьох виданнях наближені і дуже високі.
9 разів використовувалися фемінітиви (82%) в газеті «Наше місто і село». Поруч з тим вживала редакція і маскулінітиви (2 випадки).
До експерток за думкою чи коментарем зверталися у 50% випадків, а героїнь згадували у 28% випадків.
Зазначимо, що два маскулінітиви стали міною і для газети «21-й канал». Зустрічалися вони в однаковому тематичному матеріалі «Одна скаржилася на відсутність туфлів, інша - на «податок на яйця»», присвяченому репресіям в Совєтському союзі. В ньому згадуються «технік Любов» та «технік Ірина».
Кращий відсоток показали в редакції газети «Україна-центр». Тут було 83% випадків використання фемінітивів (5 випадків), хоча стрічалися у статтях і маскулінітиви (1 випадок). І це «касичний» випадок, коли маскулініти та фемінітив зустрічаються в одному абзаці і стосуються однієї ж людини.
Експертки у газеті коментують ситуації, події, новини у 36% випадків. Поруч з тим згадування героїнь є у 18% випадків.
Війні присвячено було присвячено 9 із 14 матеріалів (64%).
Найкращі результати у газети «21-йканал». Фемінітиви використовували 34 рази і склали 87%. При цьому зустрілися 5 маскулінітивів.
Нетипово було зустріти «табуйований» фемінітив «членкиня».
Тематичний матеріал один: «Одна скаржилася на відсутність туфлів, інша - на «податок на яйця»».
Думка експерток зустрічається у газеті в 38% випадків, відсоток героїнь – 29%. Війні присвячено 14 публікацій із 52 (27%).
Матеріал, присвячений видатним особам області не можна віднести до тематичного, проте згадка в ньому всього 2 жінок проти 11 чоловіків свідчить про стереотипність думок автора чи авторки або небажання пошукати дійсно нову інформацію.
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Сайт «Кіровоград-24» використовував фемінітиви у 84% (54 при 10 маскулінітивах).
Один з маскулінітивів був досить нетиповим. Фразу «зазначив голова», можна було б не брати до уваги, та в попередньому абзаці згадували, що її ім’я - Яна Просяник.
За коментарями експерток зверталися у 58% випадків. Героїні зустрічалися в 44% згадок.
Війні присвячено 42 публікацій (28%) із 148 проаналізовних.
Є дві тематичні публікації: "У Кіровоградській області жінки можуть стати на облік військовозобов'язаних після підготовки" та "В українському сільському господарстві відбуваються історичні зміни".
95% фемінітивів використали на сайті «З перших вуст» (18 при одному маскулінітиві). Думкою експерток цікавилися у 67% випадків, а героїні у 38% згадувань.
30% матеріалів на сайті (13 із 43 проаналізовних) тим чи іншим чином стосуються війни.
У публікаціях на сайті «ЦБН» зустріли 40фемінітивів (це 100%).
Знайшли 2 тематичні публікації: «Хованки від смерті та пісні-медитації: «Баба Єлька» презентує 8 серію про Онуфріївську громаду» та «Автобус, названий на честь загиблої парамедикині з Кропивницького, евакуював 10 000 пацієнтів».
До експерток зверталися у 61% випадків. Героїні зустрічаються у 35% випадків.
44% публікацій було про війну (35 з 79 проаналізованих).
Опублікували і дві тематичні публікації: "Мобілізація жінок на Кіровоградщині. Пояснюємо, хто зобов’язаний стати на облік і що це означає" та "Щоб не старіти і не сумувати. У Кропивницькому пенсіонерки вивчають народні танці".
100% фемінітивів (62 випадки) було на сайті «Гречка». Знайшлися і тематичні публікації: «Чи мобілізують жінок під час воєнного стану: пояснення від ТЦК» та «В Україні стартував набір в Академію розширення можливостей для дівчат: як долучитися».
Коментарі у експерток брали в 61% випадків. Героїні були у 35% згадувань. Про війну було 22 (36%) матеріали із 31 проаназізованого.
Якщо говорити про загальний індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, у процентному відношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітивів. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «Наше місто і село» (53%), на другому місці «21-й канал» (51%) і на третьому «Україна-центр» (46%). 45% набрала газета «Кіровоградська правда». Позаду них «Народне слово» - 24%.
Серед сайтів лідерство отримали сайти «З перших вуст» та «Точка доступу» - 67%, за ними «Гречка» і «Центральноукраїнське бюро новин (65%). Індекс сайту «Кіровоград-24» склав - 62%.
Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у січні становить 56%. Це – найвищий показник в загальноукраїнському рейтингу. Лідерську позицію медіа розділили ще з дніпропетровськими виданнями.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?