Демократія, як гарантія

10.10.16, 14:00

Деяке затишшя на Єлисаветградському «фронті» аж ніяк не означає, що проблема вирішалася сама собою. Дехто радить прихильникам Єлисаветграда змиритися, мовляв, Кропивницький таки непогано, до могло бути і гірше. Якраз із цим погодитися і не можна, бо точнісінько таку тактику застосовує і Росія, пропонуючи нам і світові «змиритися» з втратою Криму та анексією частини Донбасу, мовляв, чого вже там, адже могло бути і гірше. Та от – гірше буде тоді, коли ми зрадимо мешканців, які голосували за Єлисаветград і зробимо вигляд, що нічого страшного не відбувається. Відбувається найстрашніше – канонізація брехні і знищення демократичних засад, як гарантії прогресу українського суспільсьтва!

В цьому контексті ніяк не можна обійти тему 75-х роковин Бабиного Яру, де фашисти розстрілювали десятки тисяч людей, починаючи з єврейського населення. Власне, саме тема розстріляного єврейства і стала визначальною для використання її в антиукраїнській риториці. Навіть Радянська влада знайшла в цьому якийсь компроміс з «світовим сіонізмом», спочатку замовчуючи тему розстрілів кого б то не було, а потім таки дозволили вшановувати пам'ять лише невинно убієнних євреїв, приписавши злочини фашистської влади Організації Українських Націоналістів. Росія пішла ще дала, звинувачуючи в цьому злочині вже саму державу Україну, якої на той час просто не існувало. В результаті українці змушені виправдовуватися за чужі злочини. Втім, не дивина, адже саме держава Україна надає пільги вже стареньким «дітям війни», а не винуватці їхніх давно забутих нещасть – Німеччина та Росія…

Якщо читачі ще пам’ятають переддення Майдану, то саме тему вини українців за Бабин Яр, чи українсько – польське протистояння, розкручували кремлівські слуги типу царьова, колісниченка та їм подібні, причому безапеляційно роблячи винними сьогоднішніх українців. Зрозуміло, що тему активно обговорюють в соціальних мережах, які для любителів високоінтелектуальних графіті зараз стали доступнішими, ніж стіни вокзальних туалетів. У зв’язку з цим хочу наголосити, що прив’язка історичних злочинів до сьогоднішніх носіїв національної ідентичності(українців, німців, євреїв чи навіть і росіян) глибоко аморальна і навіть злочинна, бо в злочинах проти людства винні не нації і народи, а творці ідеологій і влада, і звичайно, активні виконавці злочинних наказів, як продукт діяльності злочинних ідеологій! Саме ідеологи переконують в правильності злочинних намірів, а сформована таким чином влада, робить можливим реалізацію найстрахітливіших проектів. Гітлерівці забезпечували розвиток своєї цивілізації за рахунок знищення представників інших націй і народів, і це було державною політикою. Більшовики вбачили прогрес в примусовій праці населення і знищенні цілих соціальних груп, і це теж була державна політика.

Як приклад впливу і вини ідеологів, а не народу, може слугувати сьогоднішня Росія. Ще 30, і навіть 20 років тому російська політична та інтелектуальна еліта будила українську демократію, а зараз ті самі люди, у тому числі найкращі представники творчої інтелігенції і журналісти, не лише підтримують, але і популяризують злочинну путінсько – кремлівську ідею знищення українців всіма можливими засобами. Між іншим, сучасні німці нас захищають, але це так, до слова. І причина таких соціально – політичних катаклізмів в Росії одна – поступове знищення демократичних інститутів важелів і противаг.

Вся історія людської цивілізації є нічим іншим, як боротьбою прогресивних сил за демократичні принципи співіснування різних соціально - політичних груп, а по великому рахунку – подолати хижі інстинкти, які за певних умов повертають людину в звіроподібний стан. Тоді її ідеалами стають жадібність і кровожерливість, а інструментами – насильство. Весь час людство намагається змінити право сили, єдине зрозуміле людожерам, на право спільного прийняття рішень. Цій меті слугувала ще афінська демократія, яку можна лише вдосконалити. Альтернативою демократії може бути лише диктатура, деспотія чи абсолютна монархія особи, релігії чи ідеології. Принцип демократичного консенсусу в прийняті рішення на основі результатів волевиявлення і є найкращою гарантією проти прийняття злочинних рішень кого б то не було. Це, і більше нічого, може убезпечити суспільство від сповзання в темряву диктатури і свавілля. Ми бачимо, наскільки динамічними можуть бути ці негативні процеси, коли демократичні інститути замінює так звана революційна чи патріотична доцільність. Революціонерам чи патріотам демократія лише заважає, вона не така прудка, як наказ, кулак чи куля, але її ефективність перевірена десятиліттями європейського прогресу. І ми зараз чудово бачимо, що відбувається або чим закінчують автократичні режими. Демократія недосконала, але вона береже суспільство від домінування грубої сили і забезпечує багатоваріантність думок та ідей, переваги яких визначають простою більшістю. Її потрібно берегти, тому ми ніяк не повинні закривати очі на порушення демократичних принципів, як це спостерігається в процесі декомунізації.

Сьогоднішня спроба насильно нав’язати місту Кіровоград назву Кропивницький, як це свого часу не раз робили більшовики, знищує принципи демократичного співіснування і відкриває простір для диктату з позиції сили, що власне, ми і спостерігаємо в Кіровограді. Хочу нагадати, що у нас ще не змінена Конституція, щоб хтось силою змушував депутатів голосувати хоча б і за найпотрібніше рішення.

Хтось може заперечити, що українські патріоти не здатні на протизаконні дії(у що особисто я дуже хочу вірити), але логіка розвитку подій свідчить, що навіть поступова і начебто вмотивована відмова від демократичної децентралізації (термін - автора) на користь сумно відомого демократичного централізму, веде суспільство в прірву. Так, задля начебто блага Росії, там спочатку поступилися свободою слова, потім підпорядкували владі ЗМІ і політичні партії, чим перетворили їх в інструмент найпідлішої пропаганди. Когось просто знищили чи залякали, а в результаті - вчорашні демократи і борці за свободу слова, стали найпалкішими противниками тієї ж демократії. Вчора вони лише підсміювалися над Жиріновськими, (бо хоча і дурний, зате за Росію), а сьогодні вони самі закликають вбивати українців і знищити Україну. Але ж варто пам’ятати, що симпатики тоталітарних чи диктаторських режимів, найчастіше і стають жертвами грубої сили.

В нашому ж випадку найприкріше те, що співавторами чи й авторами маніпуляцій з фактами і громадською думкою мешканців Кіровограда, стала частина патріотично налаштованих журналістів, представників творчої інтелігенції, деяких учасників антитерористичної операції, окремих політиків і народних депутатів та науковців, навіть ті, які представляють Інститут національної пам’яті. Цей Інститут програв бій за історію з поляками, а ця Верховна Рада демонструє злочинну бездіяльність у справі захисту вибору мешканців Кіровограда і потурає фальсифікаторам. Ми вже переконалися в тому, що ті, хто називає себе патріотами не убезпечені від дурощів, жадібності чи підлості іншими словами, навіть найпатріотичніша позиція не може вважатися безпомилковою.

Саме тому ми не повинні забувати про Крим і Донбас, як не повинні забувати за Єлисаветград. Врешті - решт, право народу на волевиявлення потрібно захищати в інтересах всіх мешканців, навіть сьогоднішніх противників повернення історичної назви, бо якби їхній варіант переміг, набравши більшість голосів, суспільство прийняло б цей вибір, як справедливий. Нехай наші патріоти не тішать себе думкою, що зневажаючи волевиявлення більшості мешканців Кіровограда, вони зміцнюють підвалини української державності. Нехай не заспокоюють себе необхідністю тиску на громаду в ім’я самої громади. Все якраз навпаки, велика тиранія починається з малого – з ігнорування суспільної думки, з підігрівання грубій силі, з ігнорування демократії. Тому і громадяни повинні бути готовими захищати право громади на вибір, аж до участі в індивідуальних акціях протесту чи громадської непокори. Право на вибір – це право на життя. Право на вибір – це можливість зміни неефективної влади не переворотами, а виборами. І цю можливість забезпечує лише демократія. Саме за це сьогодні і воюють українці на нашому Східному фронті.

Сергій Полулях



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!