Агрострахування страхує не так сільгоспкультури, як аграрний бізнес

14.03.17, 14:00

Агрострахування наразі залишається мало запитаним серед українських сільгоспвиробників. І це притому, що вітчизняний АПК демонструє стійкі темпи зростання обсягів виробництва та збільшення експорту аграрної продукції.

Між тим, на думку одного з експертів ринку – керуючого партнера страхового брокера EUROPInsuranceBrokers Седрика Германна (Аграрні страхові послуги Grainsurance), без агрострахування галузь, яка особливо схильна до впливу зовнішніх факторів, не зможе розвиватися стабільно та гарантовано. Своїми аргументами він поділився під час інтерв’ю.

Брокер EUROPInsuranceBrokers Седрик Германн

- Як перезимували озимі культури в Україні? Яких збитків можуть зазнати сільгоспвиробники в зв’язку з погодними ризиками?

- Зараз важко сказати, яких збитків можуть зазнати агровиробники. Картина залежатиме від подальшої погоди. Про можливі збитки варто говорити не раніше, ніж за 2 тижні. На даний момент ситуація не є катастрофічною. Це стосується і озимої пшениці, і озимого рапсу.

Інша справа, як погода поведеться далі. В Україні зараз спостерігається потепління. Спеціалісти кажуть, що такої теплої весни не було кілька років. Уже починається вегетація. І якщо в цей період різко похолодає, то це загрожує негативними наслідками.

У будь-якому випадку, аграрії, котрі застрахували свої посіви ще восени, почуваються впевненіше порівняно з тими, хто цього не зробив.

- Недавно в ЗМІ з’явилася інформація, що в низці регіонів аграрії можуть зазнати суттєвих збитків через крижану кірку, що утворилася взимку на полях. Зокрема, це стосується Чернігівщини та Житомирщини. Чи маєте ви таку інформацію?

- У нас такої інформації нема. Але нам достеменно відомо, що певні проблеми виникли в Харківській та Сумській областях. Там взимку морози сягали 22°. При цьому сніговий покрив був незначним: на полях він складав близько 5 см.

Подібна ситуація спостерігалася в ряді районів Одеської області. Тут видалася морозна та водночас малосніжна зима. Та як це позначилося на посівах озимих культур, як я вже казав, з’ясується пізніше. Поки заяв про ризикові події від наших клієнтів із цих регіонів ми не отримували.

- Чому українські сільгоспвиробники часто уникають агрострахування?

- Рівень агрострахування в Україні залишається вкрай низьким – він складає близько 5% від засіяних площ. І це в країні, де сільське господарство є однією з провідних галузей національної економіки. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції складає 30-35%, в Іспанії – 60%, у Канаді він сягає 80%, а в Америці – 90% від усіх засіяних площ.

Українські сільгоспвиробники вбачають в агрострахуванні не спосіб регулювання фінансових потоків, а додаткове оподаткування. Намагаючись максимально здешевити своє виробництво, вони всіляко прагнуть уникнути агрострахування. При цьому не завжди беруть до уваги, що насправді страхують не так сільгоспкультури, як власний бізнес. Незалежно від того, чи застраховані пшениця чи кукурудза, у разі настання погодного ризику вони однаково загинуть. Та якщо ці та інші сільгоспкультури застраховані, то виживе бізнес. Бо аграрій завдяки відшкодуванню завданих збитків отримає можливість пересіяти свої поля чи компенсувати значну частку очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах.

В Україні за довгі роки так і не вдалося сформувати політики державної підтримки в сфері агрострахування. Вона повинна передбачати часткову компенсацію страхової премії за рахунок центрального бюджету. Через відсутність такої програми страхові послуги для багатьох аграріїв наразі залишаються надто дорогими і тому недоступними.

Зовсім інакше виглядає ситуація в інших країнах із розвиненою аграрною економікою. Там сільгоспвиробники отримують від держави достатню допомогу, яка стимулює їх участь в агрострахуванні. Приміром, у США в середньому 60% вартості страховки покривається за рахунок держбюджету. За наявності такої системи держпідтримки фермер страхується щорічно. В результаті отримує досвід агрострахування, для нього це стає звичною та обов’язковою практикою. Та головне – формується розуміння, що агрострахування є невід’ємним та важливим компонентом аграрного бізнесу.

Без державної підтримки добровільне агрострахування не зможе отримати належного розвитку. Його рівень зможе скласти не більше 10-20%. Хоча для України й це буде проривом.

Дуже важливо пам’ятати і про взаємну відповідальність – страховика перед своїм клієнтом і навпаки. В Україні це правило не завжди працює. Знаходяться страхові компанії, що ігнорують виконання своїх договірних зобов’язань.

У США, якщо страхова компанія не виплатить клієнту завдані йому внаслідок погодних ризиків збитки, її керівника можуть ув’язнити. В Україні на таку недобросовісну компанію важко вплинути – регулятор у кращому випадку може відкликати її ліцензію. Та при цьому сільгоспвиробник все одно матиме збитки.

Це негативно позначається на якості страхових компаній та послуг, які надаються сільгоспвиробникам. Через це потерпають в цілому агрострахування та агростраховий ринок. Бо негативний досвід швидко поширюється серед аграріїв, і тому багато з них відмовляються страхуватися. Хоча в Україні можна вибрати справді хорошу страхову компанію та хороший страховий продукт.

- Наскільки прозорий в Україні процес агрострахування?

- Це ще один із важливих моментів. Не всі страховики приділяють йому належну увагу. Хоча апріорі обидві сторони при агрострахуванні повинні чітко знати взаємні зобов’язання, щоб контролювати дії один одного. А також вони повинні знати механізми агрострахування, як вони працюють у тому чи іншому випадку. Насамперед, це стосується механізмів можливого відшкодування збитків.

Ми як брокер питанню прозорості приділяємо особливу увагу. В режимі онлайн забезпечуємо доступ клієнтам до всієї необхідної їм інформації. Бо ми їх обслуговуємо, ми перебуваємо на їхньому боці, ми просуваємо їх інтереси. Володіючи цією інформацією, клієнти завжди розуміють, наскільки обґрунтовані рішення страхової компанії. І в разі необхідності можуть їх опротестувати.

Агрострахування має багато нюансів. Якщо неправильно їх пояснити клієнтам, не розповісти детально, як працює страховий продукт, у клієнтів можуть з’явитися завищені очікування, які можуть виявитися хибними. Потім це може негативно позначитися на їхньому бізнесі. Завдання брокерів – встановити взаєморозуміння між страховою компанією та сільгоспвиробником. Тоді їм буде простіше спілкуватися та виконувати договірні зобов’язання.

- А чи завжди в Україні вірно розуміють роль агрострахування?

- Часто тутешні аграрії в агрострахуванні вбачають лише інструмент для заробляння грошей, а страховики не завжди розглядають свій бізнес як можливість захистити бізнес своїх клієнтів. І в цьому полягає велика проблема.

Українські аграрії часто прагнуть підігнати страхування винятково під свої інтереси. Багато вважає: якщо втрачається врожай і при цьому відшкодовуються збитки, то агрострахування – хороша справа. Та якщо на початку сезону за страховку доводиться платити великі гроші, а згодом обходиться без страхових випадків, то страхуватель сумнівається – чи варто було витрачатися? Страхування має сприйматися як партнерство між страховою компанією та тими, хто страхується, за якого кожна сторона дотримується своїх зобов’язань та враховує інтереси іншої сторони.

Агрострахування в Україні лише тоді почне розвиватися, коли аграрії зрозуміють, що це надійний регулятор їх фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не в окремих випадках, а постійно.

Без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. Насамперед, це стосується малих та середніх сільгоспвиробників. Бо їх поля перебувають в одному місці. І якщо піде град, то він може знищити весь їхній врожай. Інша справа – агрохолдинги. Вони обробляють дуже великі площі сільгоспугідь. Тому їхні ризики рознесені.

Парадокс полягає в тому, що ті невеликі фермерські господарства, які потребують агрострахування найбільше, на практиці використовують його вкрай рідко.

- Багато аграріїв не поспішають вступати у відносини з брокерами як посередниками, вважаючи, що тим самим переплачуватимуть гроші за агрострахові послуги. Чи це так?

- Агрострахування – це складний процес. Розібратися в ньому дуже непросто. Інколи в агрохолдингах для цього є спеціально підготовлені фахівці. Вони добре знають агростраховий ринок, можливості страхових компаній та страхових продуктів. Та переважно агрохолдинги віддають перевагу роботі через брокерів. Однак більшість фермерів не мають відповідної практики агрострахування. Тому вони вкрай потребують консультації експертів ринку.

Можна напряму звернутися за порадою до страхової компанії. Але при цьому треба бути готовими, що, консультуючи, вона просуватиме свої інтереси. І добре, якщо це буде надійна компанія. Як бачимо, є певний ризик.

Брокер має досвід роботи з багатьма страховими компаніями і з різними клієнтами. Він також працює з різноманітними страховими продуктами, знає їхні особливості та можливості. Це дозволяє нам досягати ліпших умов і тарифів, ніж клієнт зміг би отримати їх сам від страхової компанії. Накопичений досвід ми використовуємо в інтересах клієнтів.

Страхові компанії також працюють як посередники. Ті з них, які є надійними, перестраховують 70-90% ризиків. В окремих випадках може перестраховуватися до 99,99% ризиків. Так от, ми також тісно працюємо з перестраховиками.

Страхові компанії рідко вдаються до розробки нових страхових продуктів. Найчастіше вони користуються тими, які вже працюють на ринку. Ми ж розробляємо нові страхові продукти та фокусуємо на цьому свою діяльність. І часто супроводжуємо продукти, які вже добре зарекомендували себе.

Нам важливо не просто продати страховку. Нам також важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків.

Ми завжди виступаємо від імені клієнтів. І наші клієнти – не страхові компанії, а ті, хто користується їхніми можливостями.

- Хто ваші клієнти?

- Ми обслуговуємо 3 сегменти сільгоспвиробників. Перший – це фермерські господарства середнього розміру. Вони обробляють 1-10 тис. гектарів. Найчастіше ці ферми належать іноземцям. Це або іноземні інвестиції, або фермери, які працювали в своїх країнах і тепер вирішили вкласти гроші в Україну.

Другий сегмент – це агрохолдинги. Вони працюють на площах від 20 тис. до кількох сотень тисяч гектарів. Діапазон тут досить великий.

Наш третій сегмент – виробники насіння та засобів захисту рослин. Вони використовують страховку як маркетинговий інструмент в момент вступу в ділові відносини зі споживачами своїх товарів та послуг. Завдяки такому каналу ми отримуємо хорошу можливість встановлювати співпрацю з невеликими за розмірами українськими фермерськими господарствами, залучати їх до агрострахування. Це ефективний спосіб розвивати український ринок агрострахових послуг.

- Як давно на українському ринку працює ваша компанія? Чим він вас приваблює?

- Ми працюємо в Україні понад 5 років. І бачимо тут великий потенціал. Рано чи пізно, агрострахування у вашій країні працюватиме на повну силу. Тому що Україна – сільськогосподарська країна, і без агрострахування їй не обійтися.

Переважно на ринку працюють класичні продукти страхування. Існують два їх варіанти: це – страхування посівів озимих культур на період перезимівлі та страхування врожаю. Зазвичай, страхуються від таких погодних ризиків, як град, засуха, сильний вітер, надмірне зволоження тощо.

Та є й інші ризики. Ми пропонуємо продукти, які здатні захистити сільгоспвиробника від них. Один із цих ризиків передбачає страхування ціни на сільгосппродукцію. Якщо вона різко знизиться, то фермер отримає відповідну компенсацію. Покупці можуть також застрахувати ризик підвищення ціни.

Інший продукт стосується страхування від осінньої засухи. До цього нас підштовхнула ситуація, що склалася 2015 року. Тоді від серпня до жовтня в багатьох регіонах майже не було дощів. Зокрема, це торкнулося Херсонської області.

Є й інші інноваційні продукти страхування. Ми дуже активно привносимо нові рішення для ринку. Досить часто ці нові продукти розроблялись у відповідь на запити наших клієнтів – вони стикались із збитками, які раніше не могли бути покриті.

- Яку роль агрострахування може відіграти в подальшому розвитку українського сільського господарства?

- ООН визначила 3 проблеми глобального масштабу. Це енергетична проблема, проблема забезпечення питною водою та продовольча проблема.

Україна активно залучена у вирішення продовольчої проблеми. Сьогодні вона посідає лідируючі позиції на світових аграрних ринках. Насамперед, це стосується експорту зернових культур. Нещодавнє офіційне повідомлення підтверджує це: з початку 2016/2017 маркетингового року вже експортовано майже 30 млн. тонн зернових.

Дуже важливо, щоб поставки української сільгосппродукції на зовнішні ринки здійснювалися без збоїв, гарантовано. Агрострахування дозволяє домогтися вирішення такого завдання. Бо, повторюся, воно сприяє в критичних ситуаціях збереженню агробізнесу, а в нормальних умовах – його подальшому розвиткові. Це важливо і для забезпечення продовольчої безпеки країни. Тому агрострахування не може вважатися винятково приватною справою. Воно є важливим компонентом державної політики, яка реалізується в аграрному секторі.

Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб «Українська перспектива»