Які з гіперлокальних медіа Кіровоградщини гендернонайчутливіші: результати лютневого моніторингу

03.03.20, 10:00

Протягом тижня – з 11 по 17 лютого 2020 року, – відбувся перший гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних медіа – п’яти друкованих ЗМІ («Новоукраїнські новини», «Вперед», «Долинські новини», «Знам'янські вісті» та «Світловодськ вечірній») та п’яти інтернет-видань («Голос Громади», «Комора. Інфо», «Моя Олександрія», «Новомиргородські вісті» та «Світловодськ») Кіровоградської області.

Протягом цього періоду ми досліджували гендерний баланс (співвідношення жінок і чоловіків як героїв / героїнь і як експертів / експерток журналістських матеріалів), використання фемінітивів, наявність стереотипного і сексистського контенту і матеріалів на гендерну тематику.

Якщо говорити про загальну кількість залучення чоловіків і жінок як експертів/експерток (тих, які щось коментують або пояснюють), то у пресі Кіровоградщини голос жінок звучить переважно у матеріалах про діяльність місцевої влади, економіку/бізнес, а також освіту і медицину. Це значною мірою пов’язано з тим, що серед депутатів районних рад та очільників районних закладів (лікарень, шкіл) чимало жінок, які беруть участь у засіданнях і яких цитують журналісти районних газет. Також частка статей на теми освіти, культури (бібліотеки, музеї) досить значна, і в них згадуються саме жінки – вчительки, бібліотекарки, директорки тощо. Орієнтовно така ж ситуація – в інтернет-виданнях. Однак загальна кількість експерток у 10 виданнях – всього 29%.

У газетах чоловіків згадують у 2-5 разів частіше, аніж жінок. Зокрема, у публікаціях газети «Вперед» - 23% героїнь, 24% - у «Новоукраїнських новин». Найвищий відсоток героїнь– у матеріалах «Долинських новин» (44%), а експерток – у «Знам’янських вістей» (40%).

Районна преса досить активно використовує фемінітиви, у тому числі ті, що є новими в сучасному мовленні: депутатка, міністерка та філологиня. На сайтах жодного з цих термінів не зафіксовано. З іншого боку, у газетах більше і маскулінітивів. При чому, в одному матеріалі до одної й тої ж жінки можуть використовуватися назви і в жіночому роді, і в чоловічому. Наприклад, у газеті «Знам'янські вісті», Ольга Чумаченко і «подруга-рукодільниця, наставниця», і «автор, порадник, вчитель». Водночас у публікаціях і «Знам’янських вістей», і видання «Вперед» - найвищий відсоток фемінітивів (по 67%), загалом відсутні вони – у «Новоукраїнських новин».

Показовий приклад хочеться привести із друкованої преси, коли у газеті «Долинські новини» було опубліковано матеріал під заголовком «Лідер бібліотечної справи – хто він?». Чим цікавий цей випадок? Бо ні для кого не секрет, що у ситуації із бібліотеками у переважній більшості мова йде не про «він», а про «вона». І у цій статті згадується директорка одного із закладів та бібліотекарка іншого, причому перша (Лариса Свірса) названа із використанням фемінітиву, а інша (Тетяна Нефьодова) – із використанням маскулінітиву. За підсумками трьох показників (наявність експерток, героїнь і фемінітивів), у лютому найбільш гендерночутливим друкованим виданням є «Знам’янські вісті» (48%), найменш чутливим – «Новоукраїнські новини» (15%).

Аналізуючи кількість героїв та героїнь в інтернет-ресурсах, варто починати загалом із якості матеріалів, опублікованих на сайтах. Вони переважно знеособлені – там взагалі немає згадок про реальних живих людей. Наприклад, у 66 матеріалах, які вийшли на сайті «Голос громади», всього 6 героїнь та 19 героїв. Відсутні експертки у матеріалах видання «Моя Олександрія», а в «Світловодська» спостерігаємо баланс експерток/експертів.

Інтернет-видання «Моя Олександрія» та «Світловодськ» на 100% послуговуються фемінітивами. На сайті «Комора.Інфо» у матеріалі про судову справу із заголовку не зрозуміло, хто за статтю обвинувачується – чоловік чи жінка. Також періодично повторюється ситуація, коли в одній і тій же новині дві героїні згадуються із використанням маскулінітивів, а третя – з фемінітивом. Наведемо у приклад статтю із сайту «Комора.Інфо» про цікаву подію у бібліотеці, пов’язану із технологіями.

Гендернонайчутливішим гіперлокальним інтернет-виданням Кіровоградщини у лютому став «Світловодськ» (51,7%), на другій позиції – «Моя Олександрія» . Найнижчий показник – 15% - у «Новомиргородських вістей»

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних кіровоградських медіа у лютому 2020 року склав 35%. Ознайомитися із результатами моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Експертка з моніторингу – Вікторія Талашкевич