Районні медіа Кіровоградщини підвищили свою гендерну експертність на 3% за останні два роки

23.02.22, 10:22

Із початком 2022 року настав час для нового етапу гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини. Його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. За цей період головними викликами для редакцій стали військове напруження на кордонах, пандемія нового штаму коронавірусу та запровадження в дію чергового етапу закону про мову.

У поле зору цього етапу моніторингу, що відбувався із 7 по 13 лютого, увійшли п’ять друкованих ЗМІ та п’ять сайтів, які працюють на гіперлокальному рівні: «Новоукраїнські новини» (м. Новоукраїнка), «Знам’янські вісті» (м. Знам’янка), «Долинські новини» (м. Долинка) та «Світловодськ вечірній» (м. Світловодськ), «Голос громади» (м. Олександрія), «Komora.info» (м. Знам’янка), «Моя Олександрія» (м. Олександрія), «Новомиргородські вісті» (м. Новомиргород) та «Світловодськ» (м. Світловодськ).

Зазначимо, що гендерний моніторинг проводився у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

«Дуже часто від редакторів і журналістів можна було почути, що вони орієнтуються у використанні фемінітивів на російську мову, в якій з цим не густо. Зрештою, це стає причиною ігнорування фемінітивів. І хоча зміни до закону про мову мали заохотити редакції до частішого їх уживання, з огляду на перехід виключно на українську мову, наразі суттєвих змін не відбулося», - коментує Вікторія Талашкевич.

Гендерна чутливість друкованих ЗМІ
Гендерна чутливість друкованих ЗМІ
За словами експертки, районні ЗМІ в своїй більшості і до цього виконували норми закону, розміщуючи публікації українською. Єдиним електронним ресурсом, що продовжує користування російською, є портал «Моя Олександрія». За період моніторингу - жодної публікації українською.

Що стосується інших важливих аспектів, то значна увага у публікаціях приділялася пандемії коронавірусу. Хоча це був більше кількісний, аніж якісний аспект. Усі ЗМІ регулярно друкують статистику захворюваності. Проте немає інтерв’ю із лікарями чи лікарками щодо практичних порад та рекомендацій, немає історій пацієнтів або коментарів представників органів влади щодо покращення ситуації із забезпеченням лікарень.

Ще одним лакмусовим папірцем міг стати День святого Валентина. Коли, як не в цю дату, можна очікувати величезну кількість стереотипів. Та майже всі видання справилися із цим викликом. Чудовим вийшов матеріал «Мама, донька та сини. У Світловодську родина в'яже іграшки та шапки» в газеті «Світловодськ вечірній». Тема гендерних стереотипів та народних забобонів тут відображена чітко. Цікавим є досвід подолання стереотипів через головних героїв - хлопчиків, що в’яжуть іграшки на продаж. Редакція доречно запитала про ставлення однокласників до їх заняття і відобразила це у статті: «Однокласники (захоплення в'язанням. - Ред.) не підтримують, але й не проти. Кажуть, що це жіноча справа».

“Як учасниця інтелектуальних ігор, від себе можу додати, що на початках виникнення в’язання було виключно чоловічою справою”, - коментує Вікторія Талашкевич.

Зовсім протилежний настрій має життєва історія «Прогіркла валентинка» в газеті «Новоукраїнські новини». Серед тексту можна відчути негативно-відчужене ставлення до чоловіка, що займається господарством та виховує дитину. Напряму його ніхто не засуджує, але й підтримки не висловлює. Зазначимо, що індекс гендерної чутливості у цього видання є найвищим.

Цікаво, що тенденцію публікувати такі «життєві історії» та тематичні гендерні матеріали ми спостерігали саме у друкованих ЗМІ. Якраз через них газети і транслюють найбільшу кількість стереотипів.

Індекс - друковані ЗМІ
Індекс - друковані ЗМІ
У матеріалі газети «Вперед», присвяченому виходу книги регіональних рецептів, сказано, що «Це – солідний подарунок доньці, сестрі, кумі подрузі». Таке дивно читати в той час, коли кухар Євген Клопотенко розробляє і впроваджує в українських школах реформу дитячого харчування. Та й пора уже позбавлятися стереотипу, що приготування їжі - “жіноча справа”.

Кулінарні стереотипи не оминули і «Новоукраїнські новини». Про героїню кажуть, що «Як не дивно, та це кулінарне хобі вона перейняла у... свого татуся». А що тут дивного?

Перейдемо до вживання фемінітивів. Найнижчий відсоток їх використання – у «Знам’янських вістях». Ми зустріли тільки одне їх вживання – «лідерка». До того ж цей матеріал має ознаки замовного. І поруч з тим низку маскулінітивів в інших матеріалах: «Заступник директора Наталія Борисівна Пускай», «начальник управління інформаційних систем О. (Олена) Пархоменко». Використання скорочень в підписах імен – це ще одна «фішка» видання. Інші газети аналогічні матеріали підписують повністю.

Ще одним лідером з використання маскулінітивів стала газета «Вперед». «Фотографи Мирослава Липа ті Ілона Малашина», «учасники проєкту (далі згадується, що вони жінки)», «Депутати Анастасія Бурківська, Анна Вербовська», «Помічник народного депутата Катерина Бондаренко». «Тренер Яна Артеменко», «Легкоатлет Вікторія Бондаренко». Якщо у випадках означення кількох осіб використання слів чоловічого роду ще якось можна виправдати, то використання фемінітивів до назв професії чи посади однієї людини стане тільки на користь. В інших публікаціях можна побачити «ювілярку», «дизайнерку», «мешканку, «ініціаторку», «сусідку» і, навіть, екзотичних «атлантид».

Невелика кількість маскулінітивів притаманна «Новоукраїнським новинам». До того ж певну частку з них важко визначити. Наприклад йдеться про найм лікарів, але чому не вказати жінки вони чи чоловіки, і не написати “лікарів та лікарок”?

Те ж саме стосується і матеріалів газети «Світловодськ вечірній». Але тут в деяких випадках із подальшого контексту можна визначити героя чи героїню. Наприклад, «сімейний лікар Пасько … відмовила».

«Долинські новини» змогли уникнути використання маскулінітивів. І при цьому вжити низку фемінітивів: «очільниця області», «завідувачка опікового відділення», «працівниця комунального закладу».

Гендерна чутливість Інтернет-ЗМІ
Гендерна чутливість Інтернет-ЗМІ
Ще одна тенденція більшості видань – невелика кількість інформаційних матеріалів. Причиною цього можна вважати пандемію нового штаму коронавірусу. Від друкованих ЗМІ ми дізнавалися про це від редакторів в авторських колонках. В електронних виданнях це можна було простежити по кількості публікацій.

«Новомиргородським вістям» ситуація із однією новиною на день зовсім непритаманна. Це видно по статистиці. Тому довелося подовжити строк моніторингу, аби набрати необхідну кількість новин. І цей сайт має найвищий відсоток гендерної чутливості. Статистику «Новомиргородським вістям» підірвала мала кількість матеріалів. Найбільше в них таких маскулінітивів, як «викладачі» (жінки) та можна побачити і «концертмейстера», «педагога», «вихователя» (всі жінки). Та навіть в кількісному показникові фемінтивів вийшло більше: «членкині клубу», «учасниці», «директорка», «вихованка» та інші.

Яка ж ситуація склалася у лідера за кількістю публікацій – олександрійського сайту «Голос громади»? Фемінітиви тут трапляють доволі часто, наприклад «виконавиця», «восьмикласниця», «учениця», «авторка». Та поруч можна побачити маскулінітиви: «керівник практики» (використовується поруч із фемінітивом «виконавиця»), «талановита музикант». Також в деяких випадках дізнаєшся про те, що героїня - жінка, виключно з контексту, а не з назви її посади.

Найменша кількість матеріалів була у сайтів «Світловодськ» та «Моя Олександрія» (8 та 11, відповідно). Тому на першому сайті фемінітиви та мускулінітиви зустрічаються в однаковій кількості - двічі.

«Моя Олександрія» публікує виключно російськомовні матеріали. Тому на один фемінітив «учительница» прийшлося три маскулінітиви («заместитель», «председатель», «генеральный прокурор»).

Індекс - Інтернет ЗМІ
Індекс - Інтернет ЗМІ
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема - несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Говорячи про конкретну статистику присутності жінок як експерток (тих, кого цитують, чию думку наводять), констатуємо, що ситуація у друкованих та електронних виданнях протилежна. В газетах максимальний відсоток – 33% («Новоукраїнські новини» та «Знам’янські вісті»). На третьому місці – «Долинські новини» із 25%.

Значно краща ситуація в онлайн-виданнях. Лідером є сайт «Komora.Info». Думка жінок тут цитується у 86%. Гарний результат у «Новомиргородських вістей». Кількість експерток – 60%, що свідчить про гарний баланс та об’єктивність при підготовці матеріалів. У трійку лідерів потрапила і «Моя Олександрія» з 43% експерток.

Якщо говорити про індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу (а він складається, у відсотковому співвідношенні, із кількості експерток і героїнь, а також використання фемінітивів). Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома показниками найвищий. Серед газет – це «Новоукраїнські новини», на другому місці «Долинські новини» і на третьому – «Світловодськ вечірній», а серед сайтів лідерство отримав сайт «Komora.Info», на другому місці (із відставання в один пункт) «Новомиргородські вісті» і «бронзу» отримує агенція «Моя Олександрія» (варто сказати, що «Світловодськ» також відстав лише на один пункт).

Гендерна чутливість ЗМІ по Україні
Гендерна чутливість ЗМІ по Україні
Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у лютому 2022 року становить 42%. Це - середній показник по Україні, однак на 3% вищий, ніж у 2020 році. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!