Медіа Кіровоградщини покращили свій рівень гендерної чутливості на 4%: результати червневого моніторингу

29.06.20, 14:00

Експертами з якої теми журналісти Кіровоградщини більше вважають чоловіків, а з якої – частіше запрошують «до мікрофону» жінок? Які новини коментують жінки та чоловіки у Знам’янці, Світловодську та Олександрії? Чому в одних виданнях є фемінітиви, а в інших – катма? У цьому розбиралася координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія Талашкевич, яка протягом 11- 17 червня провела черговий етап моніторингу десяти районних і міських сайтів та газет Кіровоградщини.

«Протягом цього періоду ми досліджували гендерний баланс (співвідношення жінок і чоловіків як героїв / героїнь і як експертів / експерток журналістських матеріалів), використання фемінітивів, наявність стереотипного і сексистського контенту і матеріалів на гендерну тематику в гіперлокальних медіа Кіровоградщини, – зазначає Вікторія. - Аналізу підлягали публікації у п’яти газетах («Новоукраїнські новини», «Вперед», «Долинські новини», «Знам'янські вісті» та «Світловодськ вечірній») та п’яти інтернет-виданнях («Голос Громади», «Комора. Інфо», «Моя Олександрія», «Новомиргородські вісті» та «Світловодськ»).

Якщо говорити про загальну кількість залучення чоловіків і жінок як експертів/експерток (тих, які щось коментують або пояснюють), то у червні у пресі Кіровоградщини голос жінок звучав переважно у матеріалах про політику і медицину. Це пов’язано з тим, що серед очільників районних державних та комунальних установ, а також речниць прес-служб державних структур чимало жінок, які беруть участь у засіданнях і яких цитують журналісти. При цьому в онлайн-медіа жінок найчастіше цитують у статтях, дотичних до освіти і науки, а також культури.

До речі, і у газетах, і на сайтах, що підлягали аналізу, ситуацію щодо епідемії у 100% випадків коментують чоловіки. Втім, кількість публікацій про COVID-19 у медіа Кіровоградщини, порівняно з квітнем, суттєво впала, що не відповідає підвищенню рівня зараження громадян на коронавірус, але відображає загальний рівень втомленості людей, і редакцій також, від висвітлення цієї теми.

Жінки і як експертки, і як героїні матеріалів домінують у матеріалах видання «Вперед» (67% і 62% відповідно). Це чудово, що редакція великою мірою приділяє увагу жінкам, однак така кількість зміщує гендерний баланс. У «Новоукраїнських новинах», навпаки, перевагу надали чоловікам – вони були експертами з різних тем у 100% і героями публікацій 93% випадків. Однак видання на 100% використовує фемінітиви. На шпальтах «Світловодська вечірнього» не трапилося жодного фемінітива.

На першій позиції за показником гендерної чутливості серед газет – видання «Вперед» (50%) (однак звертаємо увагу колег на неоднакову представленість жінок і чоловіків і все ще подекуди вживані назви посад, професій, зайнятості жінок у чоловічому роді). На другій позиції – «Долинські новини» (44%). На останній сходинці з показником 15% – «Світловодськ вечірній» (цікаво, що і серед сайтів найнижчий рівень гендерної чутливості має сайт «Світловодськ».

Щодо інтернет-видань, то варто зауважити, що їх інформаційні повідомлення залишаються переважно знеособленими – сайти публікують надіслані їм релізи рятувальників, поліції, управління статистики слово в слово, і там взагалі немає згадок про реальних живих людей. Лише у новинах двох інтернет-видань жінки присутні як експертки з тих чи інших тем, хоч їхня частка втричі менша, ніж експертів, – «Голос громади» (29%) і «Новомиргородські вісті» (23%). Кількість жінок як героїнь – теж на такому ж рівні. У 40% випадків жінки були героїнями в публікаціях видання «Моя Олександрія», однак гендерна чутливість редакції на цьому і завершилась, адже видання повністю проігнорувало не лише жінок як експерток, а й фемінітиви. 100% фемінітивів – у «Komora.info», але 0% експерток і всього 17% героїнь.

Найвищий рівень гендерної чутливості серед гіперлокальних інтернет-медіа у червні – у видання «Голос Громади» (м. Олександрія) – 44%, на другій позиції – «Komora.info», на третій – «Новомиргородські вісті».

Порівняно з квітневим моніторингом у друкованих виданнях зросла кількість фемінітивів (із 33% до 43%) і залишилася майже на такому ж самому рівні (було 67% у квітні, а в червні 66%) кількість фемінітивів у новинах інтернет-видань. Із уже традиційного у газетах згадуються такі фемінітиви, як «старша акушерка», «заступниця», «вчителька», «класна керівниця», а щодо рідкісних, то є велика історію про жінку, яку редакція називає «лісокультурниця». Сайти ж Кіровоградшини постійно вживають такі вже звичні вуху фемінітиви, як «речниця», «переселенка», «депутатка», «чиновниця», «вихованка» і «благодійниця», а також досі рідкісні «мисткиня» та «попечительця».

«Аналізуючи локальні медіа, хочу відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста ситуація із уживанням фемінітивів. В одній статті людину можуть назвати і «вчителька», і «вчитель», і «заступниця», і «заступник», не приділяючи особливої уваги цьому розриву реальності», - коментує Вікторія Талашкевич.

Влітку, коли у регіонах настає певний інформаційний голод, особливо у малих містах та селах, кількість таких матеріалів, в яких не згадується жодна людина, як герой\героїня чи експерт\експертка, різко зростає. Наприклад, у п’ятнадцяти журналістських матеріалах, які вийшли у газеті «Вперед» всього дві експертки і один експерт, а також 8 героїнь та 5 героїв, згаданих, переважно, побічно. У тринадцяти матеріалах, які були опубліковані протягом тижня на сайті «Моя Олександрія», всього 9 експертів (жінок-експерток немає взагалі), а також 12 героїв та 8 героїнь (така кількість досягається в основному завдяки згадуванню людей у кримінальній хроніці).

Індекс гендерної чутливості кіровоградських гіперлокальних медіа у червні 2020 року – 41%. Це – на 4% більше, ніж у квітні. Загалом по Україні жінки були експертками публікацій в 34% випадків, а героїнями - в 36%, що на 1% більше, ніж у квітні. Це - дані третьої хвилі гендерного моніторингу гіперлокальних медіа України. Ознайомитися із підсумковими результатами моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу за посиланням: https://bit.ly/2Z6bJ4N

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.