​Які медіа Кіровоградщини у першому півріччі виявилися найбільш гендерночутливими?

26.06.21, 14:00

Як змінилася гендерна чутливість медіа Кіровоградщини протягом першого півріччя цього року дізнавайтеся із результатів моніторингу, що його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.

&

Індекс чутливості Інтернет-ЗМІ у червні
Індекс чутливості Інтернет-ЗМІ у червні
Щоб дати адекватну оцінку ситуації, експертка вивчає, які новини коментували жінки та чоловіки на Кіровоградщині, експертами з якої теми журналісти частіше вважають чоловіків, а з якої – постійно запрошують «до мікрофону» жінок, а також як використовують фемінітиви. У лютому, квітні та червні Вікторія аналізувала десять обласних сайтів та газет. Це, зокрема, тижневики «Кіровоградська правда», «Нова газета», «Україна-Центр», «Народне слово» та «21-ий канал», а також інтернет-видання «З перших уст», «Кіровоград24», «Час Тайм», «Точка доступу» та «Центрально-українське бюро новин». У цій статті ми наведемо результати моніторингу, що проходив 7-13 червня, а також підведемо підсумки півріччя.

«Літо вносить свої корективи у кількість та якість матеріалів, та все ж можу відзначити, що медіа Кіровоградщини все частіше і більш усвідомлено використовують фемінітиви на позначення професій жінок та намагаються паритетно залучати до коментування подій представників та представниць обох гендерів», - розповідає Вікторія Талашкевич.

Свій внесок у кількість матеріалів, котрі коментують жінки, зробило призначення на посаду голови Кіровоградської обласної державної адміністрації жінки – Марії Чорної. Відповідно, в інформаційному просторі з’явилися новини та репортажі на політичну та економічну тематику, які коментує очільниця області. Також кілька видань у цьому місяці ретельно і зважено підійшли до використання фемінітивів і мають нульову позначку щодо вживання маскулінітивів на позначення жінок.

Індекс чутливості друкованих ЗМІ у червні
Індекс чутливості друкованих ЗМІ у червні
Також, нарешті, вперше за шість місяців, з’явилися тематичні публікації про роль та місце чоловіків і жінок у сьогоденному суспільстві, зокрема, мова йде про ініціативу громадської організації «Обласний жіночий інформаційний центр» під назвою «Жіноче лідерство як ресурс успішного розвитку громади». Репортажі про початок проекту дозволили акцентувати проблематику низького рівня згадування жінок у площині громадського життя, а це вивчається і у рамках гендерного моніторингу, який проводився у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Говорячи про використання фемінітивів, то і друковані, і Інтернет-медіа застосовують їх все більш впевнено. Зокрема, у текстах вже є постійно присутніми та часто вживаними такі фемінітиви, як «речниця», «директорка», «посадовиця» та «фахівчинь», котрі всього рік тому, за свідченням журналістів, звучали «дивно та неприродно». Були у медіа Кіровоградської області протягом 7-13 червня і такі рідко вживані, але від того не менш приємні фемінітиви, як , «популяризаторка», «науковиця», «лісівниця», «продюсерка», «агрономка», «рієлторка» та «приватна нотаріуса».

Гендерна чутливість Інтернет-ЗМІ у червні 2021
Гендерна чутливість Інтернет-ЗМІ у червні 2021
Тим не менше, маскулінітиви все ще потрапляють на шпальти та у публікації видань. Особливо вразила експертку стаття, в якій йшлося про вручення нагород з нагоди Дня журналіста. У цьому матеріалі на позначення однієї і тієї ж жінки використано слова «засновниця і редактор», «журналістка і випусковий редактор». Апофеозом невизначеності є фраза про те, що «нагороду отримав заступник редактора Валентина Безтака».

«Я переконана, що це все трапляється внаслідок непоінформованості редакцій, у тому числі коректорів видань, про особливості формування фемінітивів. Не зважаючи на численні, доступні, безкоштовні онлайн курси, місцеві медіа продовжують плутатися, а в результаті мають спішний вигляд», - коментує Вікторія Талашкевич.

Іншою причиною плутатинини, коли в одній і тій же статті про одну і ту ж саму жінку пишуть «директор» і «директорка», або «фахівець» та «фахівчиня», є відсутність редакційних політик та політик гендерної рівності, на які могли б опираються редакції у своїй роботі. Тому й виходить так, що в одному реченні пані Галину Пастух називають «радницею», і тут же пишуть, що вона «працювала заступником голови обласної державної адміністрації». Або Надію Оперчук презентують як «головну лікарку», і тут же як «директора центру».

Гендерна чутливість друковані ЗМІ у червні 2021
Гендерна чутливість друковані ЗМІ у червні 2021
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

«Менше з тим, у червні відразу два сайти – це видання «З перших уст» та «Точка доступу», - не використали жодного маскулінітиву, грамотно створюючи матеріали і переписуючи та виправляючи посади у тому числі у прес-релізах, які в інших Інтернет-виданнях пішли з маскулінітивами», - радіє Вікторія Талашкевич. Саме ці сайти зрештою мають найвищий індекс гендерної чутливості як за результатами моніторингу у червні, так і за результатами піврічного аналізу.

Індекс чутливості у 2021 році
Індекс чутливості у 2021 році
Переходячи до статистики залучення жінок в якості експерток, варто зазначити, що готуючи власні інформаційні та аналітичні матеріали, медіа Кіровоградщини все ще у більшості випадків обирають в якості експертів та спікерів саме чоловіків. Втім, серед друкованих видань газети «Кіровоградська правда» та «Народне слово» досягли 50% згадування про жінок в якості героїнь матеріалів, а сайт «Кіровоград24» навіть перевершив кількість залучених експерток (61%) над кількістю залучених експертів. Це теж певний дисбаланс щодо чоловіків, тому показник гендерної чутливості тут ми визначаємо дзеркально – вже не за кількістю жінок, а кількістю чоловіків. Тому вітаємо зусилля сайтів «З перших уст», «Центрально-українське бюро новин» та «Точка доступу» намагатися якомога більше залучати жінок-експерток (наразі їх кількість у вказаних медіа складає 46%, 48% та 48% відповідно). Натомість, є куди прагнути, редакціям друкованих медіа – тут рівень залучення жінок-експерток складає від 33% («Нова газета») максимум до 40% («21 канал»).

Якщо говорити про загальний Індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, у відсотковому співвідношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітиви. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. За результатами півріччя місце серед газет розподілилися наступним чином – лідирує «21 канал», далі йде «Нова газета», третє місце з показником 52% ділять «Кіровоградська правда» та «Народне слово», а тижневик «Україна-Центр» - на п’ятому місці. Серед сайтів лідерство поділяють сайти «З перших уст» та «Точка доступу» (по 57%), далі йде агенція «CBN», і на третьому місці «Кіровоград24». Сайт «Час Тайм» займає останню сходинку.

Аналіз медіа у 2019 році
Аналіз медіа у 2019 році
«Підсумовуючи сказане, хочу відзначити, що протягом останніх років, коли ведеться моніторинг медіа Кіровоградщини, спостерігається прогрес у використанні збалансованого гендерного підходу щодо підбору тем, запрошення експертів та експерток, висвітлення історій героїв та героїнь, використання фемінітивів. Але ще є велика робота попереду», - переконана Вікторія Талашкевич. На її думку, медіа, як важлива суспільна група, не просто фіксує події, але й закарбовує на шпальтах зміни у мові, які відображають поступ суспільства. Використання фемінітивів є яскравим тому прикладом. Серед трьох сотень сторінок нового українського правопису, запровадженого у 2019-му році, їм присвячено лише кілька рядків, одна цю новелу і досі пристрасно обговорюють.

Тому хочеться згадати і про те, якою була у 2019-му році ситуація із індексом гендерної чутливості у кількох з медіа, які підлягали моніторингу і тоді, і зараз. Серед друкованих ЗМІ тоді, як і цього року, аналізу підлягали газети «Україна-Центр», «Кіровоградська правда» та «Нова газета». В цілому, ситуація дещо покращилась – по тижневику «Україна-Центр» індекс за три роки виріс із 29% до 37%, по газеті «Кіровоградська правда» - із 48% до 52%, а по тижневику «Нова газета» з 52% до 54%.

Індекс чутливості у 2019 році
Індекс чутливості у 2019 році
Що стосується Інтернет-видань, то можемо провести порівняльний аналіз тільки для сайту «Точка доступу», який підлягав моніторингу і у 2019-му році, і поточного року. Тут індекс гендерної чутливості виріс на сім пунктів – із 50% до 57%. Кількість героїнь, про яких розповідає видання, залишилося незмінним (33%), а от кількість використання фемінітивів змінилося від позначки у 76% до 100%, що свідчить про впевнений і сталий ріст.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у червні становить 51%. Це – третя позиція з усіх регіональних видань, які підлягали моніторингу Ознайомитися із підсумковими результатами моніторингу регіональних медіа по 24 областях України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Вікторія .Гаряча лінія для консультацій з питань захисту прав дітей…
Доброго дня! Це ви пишете на інформаційний новинний сайт. Якщо вам потрібна вам допомога - телефонуйте Номер 116111…
Светлана .Частный зоопарк в селе Озера НЕ РАБОТАЕТ
Здравствуйте, а вы не знаете сейчас зоопарк работает???
Alena B.​Серебряное озеро (Скала)
Добрый день!Принимаем с маленькими воспитанными питомцами!!