​Гіперлокальні медіа Кіровоградщини підвищують свою гендерну чутливість

27.04.20, 18:34

Які новини коментують жінки та чоловіки на Кіровоградщині? Експертами з якої теми журналісти більше вважають чоловіків, а з якої – частіше запрошують «до мікрофону» жінок? У всьому цьому розбиралася координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія Талашкевич, яка протягом 11- 17 квітня провела черговий етап моніторингу десяти районних і міських сайтів та газет Кіровоградщини.

Аналізу підлягали публікації у п’яти газетах («Новоукраїнські новини», «Вперед», «Долинські новини», «Знам'янські вісті» та «Світловодськ вечірній») та п’яти інтернет-виданнях («Голос Громади», «Комора. Інфо», «Моя Олександрія», «Новомиргородські вісті» та «Світловодськ»), що інформують громадян у Кіровоградській області.

«Протягом цього періоду ми досліджували гендерний баланс (співвідношення жінок і чоловіків як героїв / героїнь і як експертів / експерток журналістських матеріалів), використання фемінітивів, наявність стереотипного і сексистського контенту і матеріалів на гендерну тематику», - коментує Вікторія. За її словами, аналіз проводився у рамках національного тендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних видань. Його проводить Волинський прес-клуб у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Якщо говорити про загальну кількість залучення чоловіків і жінок як експертів/експерток (тих, які щось коментують або пояснюють), то у пресі Кіровоградщини голос жінок звучить переважно у матеріалах про медицину, культуру, політику і місцеву владу, а також волонтерство і кримінал. Це пов’язано з тим, що серед депутатів районних рад та очільників районних закладів (бібліотек, музеїв, будинків культури), а також речниць та очільниць прес-служб правоохоронних та силових структур чимало жінок, які беруть участь у засіданнях і яких цитують журналісти. При цьому в онлайн-медіа жінок найчастіше цитують у статтях, дотичних до культури, політики, волонтерства і криміналу. А у друкованій районній пресі Кіровоградщини жінок запрошують до розмови переважно на теми, пов’язані із медициною. Особливо це стало актуальним у часи поширення коронавірусу. Хоча на сайтах ситуацію щодо епідемії в основному коментують чоловіки (міністр, Президент, глава Уряду, голова обласної адміністрації, тощо), у газетах на перший план виступають жінки: головні лікарки місцевих закладів охорони здоров’я, завідуючі лабораторіями, терапевтині, заступниці голів райдержадміністрацій, соціальні працівниці.

«Натомість у таких сферах, як економіка та бізнес, спорт та дозвілля, екологія і охорона довкілля голоси жінок або не звучать зовсім, або поодинокі. Наприклад, у газеті «Долинські новини» є постійна рубрика, яка цікаво інформує про події у сфері аграрного бізнесу. Втім, жінок-експерток тут, на жаль, немає», - ділиться результатами дослідження Вікторія Талашкевич. Якщо ж говорити про героїв та героїнь, то пропонує пройтися по кожному друкованому виданню окремо.

Співвідношення героїв та героїнь у районних газетах приблизно таке – чоловіків згадують у середньому у два рази частіше, аніж жінок. Порівняно з попереднім аналізом у лютому, ситуація у газетах покращилася. Зокрема, у тижневику «Знам’янські новини» згадується про дві героїні та трьох героїв, тижневик «Новоукраїнські новини» також підтримує паритет у висвітленні героїн та про героїв на своїх шпальтах. Натомість газета «Світловодськ вечірній» не згадує про жодну жінку, маючи інформацію про чотирьох героїв (і це ми не беремо до уваги першу шпальту, яка присвячена привітанням з нагоди великодніх свят і має виключно вітання від чоловіків). Також газета «Вперед» у своєму випуску згадала про одну жінку-героїню, на відміну від восьми чоловіків-героїв. І тільки у газеті «Долинські новини» кількість героїнь (6) втричі перевищує кількість героїв (2) у публікаціях.

Аналізуючи кількість героїв та героїнь в інтернет-ресурсах, варто починати загалом із якості матеріалів, опублікованих на сайтах. Вони переважно знеособлені – там взагалі немає згадок про реальних живих людей. Наприклад, у восьми десятках матеріалах, які вийшли на сайті «Голос громади», всього 5 героїнь та 16 героїв. На сайті «Моя Олександрія» за період моніторингу було опубліковано 34 повідомлення, в яких побіжно згадується 9 героїнь та 13 героїв.

Переходячи до фемінітивів, варто відзначити, що від проведення попереднього моніторингу у лютому ситуація погіршилася не тільки із кількістю залучення експерток та згадування героїнь, але й з використанням фемінітивів. При цьому ситуація ще й помінялася – якщо у лютому друкована районна преса Кіровоградщини, яка підлягає аналізу, досить активно використовувала фемінітиви на відміну від інтернет-видань, то у квітні навпаки на сайтах фемінітивів з’явилося кількісно більше (16), аніж у газетах (6). Це при тому, що загальна кількість публікацій в Інтернет-виданнях також збільшилася – у лютому було загалом 156 Інтернет-матеріалів, а зараз у квітні – 184. Сайти використовували переважно звичні для пересічного вуха фемінітиви, так як продавчиня, представниця сфери торгівлі, громадянка, мешканка, жителька, волонтерка, бібліотекарка, авторка, директорка, читачка та медпрацівниця. У газетах жоден із перелічених термінів знайдений не був. Натомість друкована преса публікувала історії, в яких фігурували уповноважена з прав людини, акторка театральної студії, актриса, очільниця міністерства та завідувачка лабораторії.

Що цікаво, під час квітневого моніторингу загальна кількість маскулінітивів у газетах і на сайтах співпала – по вісім випадків (всього 16). Але це різні історії, наприклад, в Інтернеті згадувалися такі експертки, як дільничний інспектор міськвідділу Яна Куріна, перший заступник міського голови Людмила Давиденко, експерт з прав людини Аліна Гавриляк та директор КП «Теплокомуненерго» Алла Грибачова, перший заступник міського голови Олена Балюк та інші. Причому, у всіх цих випадках маскулінітиви можна було легко замінити на фемінітиви: «інспекторка», «перша заступниця», тощо. Тобто справа не у складнощах у сприйнятті фемінітивів читачами, на які жаліються редакції, а у банальній неувазі до цього питання.

Така ж сама ситуація у газетах, де згадують директор КНП ЦРЛ Олександрівського району Алла Гресь, головний лікар санаторію Надія Левченко, начальник УСЗН А.Волошина, начальник Знам’янського міськрайонного відділу філії Центру пробації в Марина Марула, заступник голови райдержадміністрації Марія Щека, соціальний працівник міського терцентру Тетяна Нестеренко та міністр соціальної політики Марина Лазебна. Ці маскулінітиви можна було замінити Звісно, і самі газети через подекуди скрутне фінансове становище, викликане карантином, почали виходити на меншій кількості шпальт та частіше публікувати знеособлені формальні релізи офіційних установ, аніж живі історії. Тож, варто враховувати вплив карантину та епідемії на якість і кількість матеріалів. Хоча наша гіпотеза про зменшення кількість матеріалів на веб-сайтах під час карантину не підтвердилася.

«Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста ситуація із уживанням фемінітивів, а також із залученням жінок як в якості героїнь, так і в якості експерток. Ця ситуація погіршується в умовах епідемії COVID-19. Не зважаючи на те, що всі аналізовані медіа так чи інакше розповідають про жінок, спільна біда видань – це мале залучення місцевих експерток, рідкісне вживання фемінітивів та відсутність комплексного зваженого підходу і редакційних політик у цих сферах», - переконана Вікторія Талашкевич.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у квітні 2020 року – 37%. Ознайомитися із підсумковими результатами квітневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .​Серебряное озеро (Скала)
Усадьба "У Портных, Валя и Вадим" хотим сказать спасибо нашим гостям которые посетили наш дом и палаточный городок…
Вікторія .​Отельный комплекс "Государь" и кафе-ресторан "Розмарин"
О, дякуємо, Влад! Нам це фото свого часу надали як історичне фото будівлі. Виправимо!
Вікторія .Ресторан «Paradise»
Денисе, це каталог, а не сайт ресторану "Парадіз". Найкраще вам туди зателефонувати